в означеннях
Тлумачення, значення слова «проводити»:

ПРОВО́ДИТИ, ПРОВА́ДИТИ, джу, диш, ПРОВОДЖА́ТИ, аю, аєш, рідко ПРОВО́ДЖУВАТИ і ПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВЕСТИ́, еду, едеш; мин. ч. провів, вела, ло, рідко ПРОВОДИ́ТИ, воджу, водиш і діал. ПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док.

1. перех. і без додатка. Перед тим як розстатися, попрощатися з ким-небудь, йти, їхати разом до якогось місця. Узяла кілька грошенят, то те купила, то те, — шлю їм [небожатам]. Проводжу того чоловіка за село та плачу-плачу! (Марко Вовчок, I, 1955, 11); Семен Іванович вийшов з хати, і Олексій пішов проводжати його... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 346); — Отак, Петре, склалося, — проводжуючи його до хвіртки, говорила Катерина (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 15); — Почекай, курей погодую та проведу тебе трошки (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 36); — Ходім же, Івасю, матір проводимо, — сказав дід (Панас Мирний, I, 1954, 170);
//  Супроводжуючи, вести кого-небудь у певне місце. Ціла купа проводить Павла до хати (Марко Вовчок, I, 1955, 164); Дівчину той спів пориває І вабить з кімнати її, Мара її далі провадить, Пісні їй співає свої (Леся Українка, IV, 1954, 99); Еней од рани шкандибає В крові із строю в свій намет; Його Асканій проводжає (Іван Котляревський, I, 1952, 284); [Адмірал:] Що вам треба? [Гайдай:] Ми прийшли провести вас і штаб на флагман (Олександр Корнійчук, I, 1955, 41); Дівчинку провели в малесеньку кімнатку, затягнуту сукнами і килимами (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 112); Чоловік ще більш дякував Василеві й просив, коли по дорозі, проводити його до двору (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 53);
//  Супроводжувати кого-небудь з метою нагляду, охорони, указування шляху і т. ін. — Проведіть, будь ласка, або хоч справте мене, куди йти, — попрохав ще раз Гарасим. — Ніколи вас проводити (Любов Яновська, I, 1959, 359); Батько з кількома ковачами проводжав галицьких купців, упросили купці охороняти їхню валку з товаром (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 54); — Се ти, Карпику? — обзиваюсь до його. — Іди лиш та проведи од собак (Панас Мирний, I, 1954, 90); Василь збрехав, що будто [буцімто] там бігла яка б то собака. Се він знарошне їх налякав, щоб вони припросили його проводити їх (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 43);
//  безос. — Провело тебе, Романе, через Альпи, як через горнило, загартувало, і, може, хоч перед смертю ти станеш справжнім солдатом (Олесь Гончар, III, 1959, 153);
//  Супроводжувати (звичайно дівчину, жінку), залицяючись. Чи вона його як уразила в серце, та гордівниця [Маруся], чи він роздумавсь, а вже проводить з юлиці [вулиці] Оринку до самої хати, і вона на його квітками з городу середу [серед] дня кидає (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 265); Ой що кому заважає, ой що кому вадить, А що хлопець молоденький дівчину провадить (Коломийки, 1969, 81); Знаючи, як інші хлопці проводжають дівчат, Бронко насмілився і собі незграбно, зате міцно обійняти Сташку за стан, закинувши її руку на свої плечі (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 396); Журилася молода дівчина Та своєю бідою: «Ой, хто ж мене, молоду дівчину, Та проведе додому?» (Українські народні ліричні пісні, 1958, 275);
//  Спрямовувати рух кого-, чого-небудь. Плоти стояли один в один до самої затоки, звідки катери проводили їх по одному попід мостом (Олекса Десняк, Опов., 1951, 30); Олексій провів ще трохи коні, поки вони звернули на дорогу, пробіг такечки коло коней та й пустив тоді повод [повід] (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 290); Платон розповів Васькові, яким тяжким був рейс, як загрузла машина і що він провів її через яри та баюри... (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 69);
//  недок. перев. провадити, перен. Керувати діяльністю кого-, чого-небудь. І так вони вийшли напроти панів; Роберт їх провадив до бою. Ні одного лицаря, окрім його, Не мали шотландці з собою (Леся Українка, I, 1951, 354); В 1878 році в Парижі відбувся конгрес письменників, який провадив Віктор Гюго (Павло Тичина, III, 1957, 128); Хто ватажком Піде перед вами, Хто проведе? (Тарас Шевченко, I, 1951, 80);
//  Супроводжувати померлого; бути присутнім на похороні. Я з думою молодою Усе позабуду,.. Позабуду, як татари Батька полонили; Позабуду, як проводив Неньку до могили (Степан Руданський, Тв., 1956, 75); Якогось осіннього дня Іван Іванович застудився, зліг і незабаром помер. На цвинтар проводжали його.. друзі, коло яких з часом порідшало (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 26); Ще й не нажився, здається, а вже шістдесят не за горами. Багатьох друзів своїх, з ким на вечорниці ходили, артіль організовували, провів уже на цвинтар Ничипір (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 29); — Коли б мені твій труп достати, І тіло білеє обмить, І з похороном поховати, До ями з миром проводить (Іван Котляревський, I, 1952, 232);
//  перен. Ходити невідступно за ким-небудь, супроводжувати когось скрізь; переслідувати. Тут вгадав він про лихих собак, що проводили його нині вулицею, і зупинився, вагаючись (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 240); Коли б хто відігнав цю надоїду-сороку. Зустріла в ліску і до самого узлісся.. скрекотом своїм провела (Юрій Збанацький, Над Десною, 1954, 42);  * Образно. — Що ж до нашої червоної артилерії, то вона теж прикута до суші. Проводжала їх [інтервентів], скільки могла (Олесь Гончар, II, 1959, 42);
//  перен. Не залишати кого-небудь, мучити, не давати спокою комусь (про думки, почуття і т. ін.). Одна думка усюди його проводжала: жалковав [жалкував] на своє нещасливе кохання (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 129);
//  недок. тільки проводити, провадити, перен. Вести, пролягати, простягатися, вказуючи на напрямок руху звідки-небудь кудись (про двері, дорогу і т. ін.). — Шлях той? Ох, моє голуб'ятко, сей шлях проводить тудою, де я зроду-віку не бувала (Марко Вовчок, I, 1955, 306); Двоє дверей проводили прихожого — одні в світлицю, другі в кухню (Панас Мирний, I, 1954, 205); Славко йде. Йдуть усі троє: він, Шарлотта й Мундзьо. Вже на хіднику, що провадить на веранду (Лесь Мартович, Тв., 1954, 300).
Проводжати в останню путь див. останній.

2. перех. Виряджати кого-небудь у дорогу, в гості, в похід і т. ін. Ще так недавно і так давно проводжали його в далеку дорогу.. Мати поклала в заробітчанську торбу житню хлібину, шматок позиченого сала, пару головок часнику (Михайло Стельмах, I, 1962, 472); Щоосені проводжають рідні, близькі, друзі, товариші наших юнаків до армії (Народна творчість та етнографія, 5, 1967, 23); Кузь ходив від хати до хати по своєму кутку і говорив кожному: — Що ж ми, отакого золотого чоловіка.. з хати випхнемо? Треба ж провести його так, як слід. Ану, Бовдюг, доставай горілки, а ти, Латочко, закуски, а я вже принесу чарки, та, як каже Підситочок, дасть бог, вирядимо (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 206); Пішла, попрощалась із господарями, подякувала їм за милість і за ласку.. Проводили мене хлібом-сіллю, поблагословили (Марко Вовчок, I, 1955, 12); На великдень баба убрала Петрика, як паву, й провадили з дідом.. в гості (Марко Черемшина, Тв., 1960, 36);
//  Супроводжувати кого-небудь (на вокзал, в аеропорт і т. ін.) при його від'їзді кудись; виряджати гостей, відвідувачів і т. ін.; протилежне зустрічати. — Хіба ви оце думали їхати в Кишинів? — спитала в його Саня. — Та ні! Я проводив на вокзал одного нашого кишинівця (Нечуй-Левицький, V, 1966, 143); Комсомолець молоденький до червонців від'їжджав. Проводжала його ненька, на гармонії хтось грав (Володимир Сосюра, I, 1957, 180); — Оце, доню, — кажуть мати, як уже провели старостів, — се твій місяць, що за хмару зайшов (Марко Вовчок, I, 1955, 62); — Приїхав на вокзал тебе провести, Сашко, — сказав Сергій Валентинович (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 68); Тут Явдоха і стала її розпитувати.. об чім їй треба було... а далі і проводила з хати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 195);
//  перев. недок., перен. Відзначати, святкувати закінчення чого-небудь. — Он, свято йде..; а нам чого радіти? чим його стрічати, як проводити?.. (Панас Мирний, III, 1954, 31); Рік [1950], який ми вчора проводжали, вивів нашу країну до нових висот економічної могутності (Радянська Україна, 1.I 1951, 1).
 Проводити (проводжати, проводити) на пенсію — відзначати вихід на пенсію (за місцем роботи). Недавно наш колектив зменшився на два чоловіки. Одного проводили на пенсію, інший поїхав вчитися (Радянська Україна, 4.I 1961, 2).

3. недок. тільки проводити, проводжати, перех. Виражати якось своє ставлення до того, хто йде, від'їжджає звідки-небудь. — Ач, гладуха, — трясе салом, розносить поговір! — проводила вона ковалиху неприязною думкою (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 15); Устина прощається з людьми, зупиняється біля хвіртки, і всі зупиняються на вулиці, проводячи її і словами, і подобрілими очима (Михайло Стельмах, I, 1962, 360); Зникає [Річард] з порога. Громада проводжає його лютими вигуками і киданням грудок та паліччя (Леся Українка, III, 1952, 86); Їй гучно плескали в долоні. До самозабуття бив у долоні й Данько, проводжаючи Нонну зі сцени (Олесь Гончар, II, 1959, 244);
//  Лунати, звучати вслід тому, хто йде, від'їжджає звідки-небудь. Луценчиха призро окинула гурт очима і, плюнувши, зійшла з рундука; регіт провів її... (Панас Мирний, III, 1954, 25).

4. перех. Стежити (поглядом, очима) за ким-, чим-небудь, хто (що) віддаляється, йде, їде. Я довго на горбику стояв, очима проводив материну постать, яка в сутінках ген-ген майоріла в високих чужих хлібах (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 24); Балакали люди, проводжаючи очима валку, що потонула в сірій куряві (Панас Мирний, I, 1949, 414); Батько проводжав його суровим поглядом, аж доки хлопець не зник за високими коноплищами, що росли на березі річки в кінці Устименкової садиби (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 28); Тимко, налягаючи руками на чепіги, часто задирав голову, проводжав даленіючі косинці журавлів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 11); Віоріка провела його поглядом аж до воріт (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 450);  * У порівняннях. Він мовчав, дивлячись на дівчину так, мовби проводжав її очима в далечінь (Олесь Гончар, Земля.., 1947, 71);
//  недок. перев. проводити, також неперех. Пильно оглядати кого-, що-небудь, переводячи погляд, очі з одного предмета на інший. Роман з болем проводить очима понівечені шматочки соснини (Михайло Стельмах, I, 1962, 120); Підвів [Загнибіда] голову і хижо провів очима по хаті (Панас Мирний, III, 1954, 95); Провела [Юля] своїми райдужними примруженими очима по зелених околицях і раптом зупинила свій погляд на високій.. постаті Дениса (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 231).

5. недок. тільки проводити, неперех., чим і без додатка. Робити плавні рухи, торкаючись чого-небудь. — Та й коса ж у тебе? От коса! — хвалила Марина, проводячи гребінцем вподовж волосся (Панас Мирний, III, 1954, 178); Соломія провела рукою по його грудях і намацала мокру й липку сорочку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 357); Професор звичною рукою натягнув струни і провів смичком (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 102);
//  перех. Рухом руки, дотиком якого-небудь знаряддя позначати лінію, залишати слід. Через усякі дві точки простору можна провести пряму і до того ж тільки одну (Геометрія, I, 1956, 4);  * Образно. В Авила зморшки поглибшали між брів. А мужики уважні. І думи мужицькі провели борозни на чолі в кожного (Андрій Головко, I, 1957, 239).
 Проводити (провести) межу між ким—чим — розмежовуючи кого-, що-небудь, розглядати, оцінювати, аналізувати їх окремо. Я і сам знаю, що не можна провести межу між живим і мертвим; що не тільки жиють, а на життя мають таке саме право рослини і навіть камінь... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 362); Проводити (провести) паралель див. паралель.

6. недок. тільки проводити, перех. Споруджувати, будувати (дорогу, канал і т. ін.). Вже є люди, які керують дощами.. Допоможіть їм з річок проводити канали, робити фонтани, напувати землю живою водою (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 112); Одним із головних старань Захара було — провести зі своєї Тухольщини просту і безпечну дорогу на угорський бік (Іван Франко, VI, 1951, 38);
//  Підводити куди-небудь з певною метою труби, провід, кабель і т. ін. За останній рік він і вулиці мостив,.. і мурував печі, і проводив газові труби... (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 23); — А отам буде для вас лазня і душ. Батько вже душ провів (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 324); — Ви до хати вже й електрику провели, — говорив Скиба, сідаючи на призьбу коло хати (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 15).|

7. недок. тільки проводити, провадити, перех. і без додатка. Здійснювати, робити і т. ін. що-небудь. Оксен проводив засідання правління по-своєму. Він не обмежувався одними лише членами правління, а радо приймав усіх, хто бажав бути присутнім (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 118); Зав'ялов не вперше грав у виставі, яка йшла сьогодні, але ніколи ще він не проводив заключного акту з такою силою, як у цей вечір (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 131); Прокуратура взялася провадити слідство (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 216); Перший урок математики Береза провів з особливим піднесенням (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 266); На терміновій багатолюдній сходці голова сільради Кость Плохотнюк сказав: — Проведемо обшук. Знайдемо злодіїв! (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 17);
//  Пропагуючи які-небудь ідеї, погляди, намагатися їх реалізувати, втілити ужиття. ..«єдино матеріалістичний погляд» Енгельс проводить.. скрізь і без винятку, нещадно переслідуючи Дюрінга за щонайменший відступ від матеріалізму до ідеалізму (Ленін, 18, 1971, 31—32); — Віру стратили й побожність, Атеїзм вони провадять... (Леся Українка, IV, 1954, 150); — У процесі роботи довірена людина.. мусить увесь час бачити, як режисер провадить ідею сценарію (Юрій Яновський, II, 1958, 25);
//  розм. Домагатися обрання кого-небудь при виборах. Вибори ж оце щойно закінчились: Гордій Чумак головою, і в члени сільради провели все своїх людей (Андрій Головко, II, 1957, 180); В наступні перевибори куми, свати, брати Гурія Остаповича мали виставити його кандидатуру на голову артілі. І неодмінно провести (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 248);
//  розм. Оформляти кого-, що-небудь документально. — Значить, робили потрійний злочин, — мало не скрикнув.. прокурор. — Крадене купували, а на складі і в бухгалтерії не провели, документи дали неправильні (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 239); — Ти вже просив би Власова, щоб провів тебе наказом по моїй бригаді (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 65);
//  недок. перев. провадити, заст. Вести (звичайно господарство). Вона й тепер провадила господарство сама (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 302); [Олена:] Вона у мене ціле господарство провадить (Іван Франко, IX, 1952, 344). Проводити (провести) в життя ідею (принцип, план і т. ін.) — здійснювати на практиці. Радянська держава, що стоїть на сторожі миру і проводить у життя ленінський принцип мирного співіснування держав з різним соціальним ладом, — могутня перешкода на шляху імперіалістичної агресії (Програма КПРС, 1961, 16); В значній більшості Рад, принаймні в робітничих Радах, після останніх перевиборів, більшовики вже одвоювали у дрібнобуржуазних партій більшість. І вже пробували проводити в життя декрети Ради Народних Комісарів (Андрій Головко, II, 1957, 431); Жовтнева революція.. не тільки проголосила, але й провела в життя великі ідеї соціалізму, миру, рівноправності і дружби народів (До 40-річчя Великої Жовтневої.. революції, 1957, 4); [Огнєв:] Чекаю на запитання. [Горлові] А чого ж чекати? Розкажи, чому оперативний план не провів у життя? (Олександр Корнійчук, II, 1955, 67); Проводити курс на що — спрямовувати свої дії на досягнення, здійснення чого-небудь. Радянська держава і КПРС неухильно проводять курс на зміцнення єдності і згуртованості соціалістичних країн, їх дружби і братерства (Комуніст України, 11, 1969, 8); Проводити (провести) лінію (політику, позицію і т. ін.) — діяти відповідно до чого-небудь, згідно з чимсь. Він [М. Чернишевський] різко проводив ту лінію викривань зрад лібералізму, яка донині ненависна кадетам і ліквідаторам (Ленін, 25, 1972, 91); Радянська сторона підкреслила, що Радянський Союз, проводячи політику миру і співробітництва між народами, незмінно з співчуттям ставився і ставиться до боротьби африканських народів проти ганебної системи колоніалізму (Радянська Україна, 27.VIII 1959, 1).

8. недок. перев. проводити, перех. Бути, перебувати де-небудь протягом якогось часу. Ціле літо не було нас дома, В таборах проводили ми дні... (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 174); Через два роки після того [народження Тараса] батько його знову вернувся в Кирилівку, де й провів малий Тарас свої дитячі літа (Панас Мирний, V, 1955, 309); Зворушені зустріччю, побратими довго розпитували один одного, згадуючи минуле й своїх товаришів, з якими разом провели десять пам'ятливих років на Підпільнянській Січі (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 64);
//  Використовувати певний час як-небудь, на щось. Іван Тимофійович дозволяв йому користуватися своєю бібліотекою, і вечори Валерик проводив у Мурашковім кабінеті за книжками (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 246); — Проведіть канікули розумно, запасіться здоров'ям для нового навчального року (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 4);
//  Жити в який-небудь спосіб протягом певного часу. Я згадую, як близько тебе Життя я провадив своє (Леся Українка, IV, 1954, 86); Більшу половину свого життя Олександр Павлович взагалі провів у наукових подорожах (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 78).
 Проводити (провести) час — заповнювати чим-небудь своє дозвілля. Пиши про все. Як Ви проводите час, чи купаєтесь, гуляєте..? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 327); [Любов:] Сьогодні ми всі зібрались, можна було б славно час провести (Леся Українка, II, 1951, 37); До її послуг — просто розкішні парки Ташкента, де можна чудово провести час (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 23).

9. тільки провести, перех., розм. Хитруючи, обдурити кого-небудь. [Храпко:] Тут щось та є, щось кум замишляє таке... Та ну, мене не проведеш! (Панас Мирний, V, 1955, 128); Йому страшно прикро і встидно було того, що так себе дав провести пані Олімпії (Іван Франко, VII, 1951, 92); Ні, такого, як Гірчак, не проведеш, він сам сто разів кого завгодно навколо пальця обкрутить (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 102).

10. тільки проводити, перех. Мати властивість пропускати через себе (тепло, електрику, звук і т. ін.). Як відомо з фізики, метали добре проводять електричний струм завдяки наявності в них величезної кількості вільних електронів, які відірвалися від зовнішніх шарів атомів (Основи радіотехніки, 1957, 40); Дерево погано проводить теплоту (Фізика, II, 1957, 23).

11. тільки провадити, перех. і неперех., розм. Висловлюватися, говорити. — Не знать, що ти провадиш, свате! — дав йому одвіт Шрам (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 78); Раз Каленюк Денис і дядько мій.. Розговорилися.. Провадили, чим живляться комахи (Максим Рильський, Поеми, 1957, 227);
//  тільки провести. Сказати поволі, розтягуючи слова. — Я городянський. — А я з села, з Лазарівки. — З Ла-за-рів-ки! — якось провів він (Панас Мирний, I, 1954, 78).
Провадити далі — те саме, що Вести далі (див. вести). — Входжу я до хати, — провадив далі Свирид, — привітався, забалакав (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 144); Провадити розмову — те саме, що Вести мову (див. мова). Молоді збилися в купу в другому кутку коло піаніна [піаніно] і провадили весело розмову (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 69); Провадити своє — те саме, що Вести своєї (своє) див. вести). Військовий писар, хоть і чув, да не озиравсь. Він своє козакам провадив (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 157); Мовчить баба та своє провадить. Глуха, видко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 454); Провести голос — заспівати. [Шумейко:] Давайте. Я проведу голос, а ви за мною (Іван Микитенко, I, 1957, 458).

12. тільки провести, перех., розм. Марно витратити (гроші). — Які були грошенята — провів, одежа була й так порвана, я ще дорвав (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 46).

13. тільки провадити, перех., діал. Доставляти. Аж з Райну [Рейну] й Угорщини бочками провадили райнське [рейнське] і усякі напитки (Олекса Стороженко, I, 1957, 367).

14. тільки провадити, неперех., діал. Акомпанувати. То був романс Шумана.. він співав, Настя провадила на фортеп'яно (Леся Українка, III, 1952, 585).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 140.

Коментарі (0)

ПРОВОДИ́ТИ див. проводити.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 143.

Коментарі (0)