в означеннях
Тлумачення, значення слова «провоювати»:

ПРОВОЮВА́ТИ, юю, юєш, док.

1. неперех. Воювати якийсь час. Коли його призвали на війну, він провоював чотири роки (Олександр Довженко, III, 1960, 424); Дядя Мокійчук без поранень провоював першу світову і громадянську (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 192).

2. перех., перен., розм. Втрачати кого-, що-небудь, воюючи. — Еге, парубче! — набрався врешті хоробрості старий. — Провоював ти свою дівку. Заміж вийшла Уляна (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 10).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 145.

Коментарі (0)