в означеннях
Тлумачення, значення слова «провокувати»:

ПРОВОКУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.

1. Навмисне підбурювати кого-небудь на якісь дії, вчинки і т. ін. Цей мерзотник доти провокував Загайчика, доти щупав його з усіх боків, поки не нащупав слабкого місця (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 479);
//  Навмисне викликати ту чи іншу подію, створювати конфліктну ситуацію і т. ін. Не раз за минулі роки імперіалізм провокував гострі міжнародні кризи, які ставили людство на грань термоядерного зіткнення (Комуніст України, 7, 1969, 13); Центральна рада зайняла ворожу позицію до Радянської Росії і почала провокувати війну з нею (Вісник АН УРСР, 12, 1957, 4).

2. мед. Штучно збуджувати яку-небудь хворобу.

3. с. г. Штучно викликати сходи насіння бур'янів з метою подальшого їх знищення.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 144.

Коментарі (0)