в означеннях
Тлумачення, значення слова «провулок»:

ПРОВУ́ЛОК, лка, чол. Обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння між двома вулицями. Як в чарівному сні, вона ходила за ними по вузеньких провулках з застояним теплом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 294); Бродить ніч по вулицях зимових, у провулках вітром завива (Володимир Сосюра, II, 1958, 152); Адреса, записана на папірці, вела з головної вулиці в тихі зелені провулки, де в нагрітому сонцем повітрі пливли пахощі квітів (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 6);  * У порівняннях. Є долина, мов провулок, Звуть її «дорога духів» (Леся Українка, IV, 1954, 166);
//  Обмежені двома вулицями два ряди будинків з проїздом та проходом між цими рядами. — Схочете, заходьте, Катре.. Це недалечко тут — Дніпровський провулок, п'ять, — спитаєте (Андрій Головко, II, 1957, 381); Брати Столярови докінчували вже чи не сороковий рейс з кінця в кінець Третього Малого провулка (Юрій Смолич, V, 1959, 114).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 145.

Коментарі (0)