в означеннях
Тлумачення, значення слова «провидець»:

ПРОВИ́ДЕЦЬ, дця, чол., заст., уроч. Те саме, що провісник 1, 2. «Я той, кого ждав світ! Я — месія!» — чув [Врангель] вигуки якогось невідомого.. Справді, хто він міг бути, отой невідомий? Божевільний? Чи справді який-небудь провидець? (Олесь Гончар, II, 1959, 380); [Кассандра:] Життя й вогонь дав людям Прометей і знав, що муки ждуть його за теє, провидець мук не одвернув од себе (Леся Українка, II, 1951, 255); Великий і премудрий Арістотелю, не гнівайся на свого вірного раба. Дивися, провидцю, дивися краще (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 23).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 131.

Коментарі (0)