ПРОЗЕЛІТИ́ЗМ, у, чол.
1. церк. Прагнення поширити своє віросповідання, навернути до нього інших.
2. книжн. Палка відданість якому-небудь ученню, теорії, переконанням і т. ін.
ПРОЗЕЛІТИ́ЗМ, у, чол.
1. церк. Прагнення поширити своє віросповідання, навернути до нього інших.
2. книжн. Палка відданість якому-небудь ученню, теорії, переконанням і т. ін.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 183.