в означеннях
Тлумачення, значення слова «прожогом»:

ПРОЖО́ГОМ, присл.

1. Стрімголов. Прожогом летить [Петро] з гори, підстрибуючи і підковзуючись (Степан Васильченко, II, 1959, 119); Декотрі свині кидаються прожогом в ворота, інші збиваються купами по кутках (Леся Українка, II, 1951, 203); Христина прожогом вибігає надвір, а Левко поволеньки виходить за нею (Михайло Стельмах, I, 1962, 606);  * Образно. Теплий і вільний степовий вітрець прожогом вишмигнув з байраку (Юрій Смолич, I, 1947, 111);
//  Дуже швидко, миттю. Прожогом вириває [Настя] ключі з Марусиних рук (Нечуй-Левицький, II, 1956, 465); Надія прожогом підхопилась (Яків Баш, На .. дорозі, 1967, 63).

2. розм. Зараз же, відразу. Не знайшовши броду, не лізь прожогом у воду! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 178); Буржуазія, бач, не сподівалась, що конгрес [оборони культури] буде діяти прожогом і конкретно (Павло Тичина, III, 1957, 34);
//  Одним духом. Піднеси їм склянку води, вони або й губів не вмочать, або всю прожогом видудлять (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 43).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 181.

Коментарі (0)