ПРОЖОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОЖУВАТИ, ую, убш, док., перех. Подрібнювати, розминати їжу в роті. Коли Богдан.. саме прожовував свою порцію солі, комісар підійшов до нього (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 78); Петушек зробив такий рух головою, наче ковтнув щось, не прожувавши (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 134).