в означеннях
Тлумачення, значення слова «прозвання»:

ПРОЗВА́ННЯ, я, сер., часто у сполуч. з прийм. на, по. Те саме, що прізвисько. — Це той розбійник, на прозвання Мороз (Степан Васильченко, II, 1959, 147);
//  заст. Прізвище. — Як вас зовуть? — спитала [дівчина]. — Павло. — А на прозвання? — Чорнокрил (Марко Вовчок, I, 1955, 149); Йде байдужий, безтурботний, І душа у нього п'яна. Дон-Жуан його наймення, По прозванню де-Морана (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 393).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 182.

Коментарі (0)