ПРУД, у, чол., діал. Швидка течія води, ріки. Там, де вода прудко йде — ото й пруд (Словник Грінченка); Бистрий пруд води в миг ока поніс дарабу під скалу Сокільської гори і вдарив нею о скалу (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 419).
ПРУД, у, чол., діал. Швидка течія води, ріки. Там, де вода прудко йде — ото й пруд (Словник Грінченка); Бистрий пруд води в миг ока поніс дарабу під скалу Сокільської гори і вдарив нею о скалу (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 419).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 359.