в означеннях
Тлумачення, значення слова «пруг»:

ПРУГ, а, чол., розм.

1. Край чого-небудь. Кашкети з червоними околишами і гострими пругами носили на початку війни переважно кадровики (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 118); Віталій поліз через високий кам'яний мур з битим склом на прузі, що оточував губернаторову резиденцію (Юрій Смолич, Дитинство, 1937, 175); Стояли обоє вони Над спадом стіни стрімголовим, Над пругом стрімким крутизни (Микола Бажан, Роки, 1957, 264);
//  Поздовжній вузький край, бік якогось предмета; ребро. Тупим пругом шаблі ударив він по руці, і булава, як зрубана галузка, зірвалася на землю (Іван Ле, Україна, 1940, 382); Пруг дошки;
//  Ребро гранчастого предмета. Сивий,.. крихкий на пругах Граніт кострубатий до пальців липне (Іван Драч, Поезії, 1967, 35);
//  Верхній край (обріз) якої-небудь посудини (перев. круглої форми); вінця. В карафі вино червоніє.. І щедра душа в господині — По пруг наливає мені (Леонід Первомайський, II, 1958, 149); Пруг відра.

2. Вузька поздовжня смужка по краю тканини, ременів і т. ін. Масивні коні, п'яні коні Мотуззя рвали, пруги шлей (Микола Бажан, Вибр., 1940, 50); При склеюванні.. аркушів паперу однакової якості.. рекомендується змащувати клеєм відразу обидва склеювані пруги (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 25);
//  Лінія горизонту, обрій. Мовчати, дрімати, і знов прокидатись, І, поки світання проб'ється на пруг, У себе, неначе в криницю, вглядатись (Леонід Первомайський, II, 1958, 293); Сонце котилось навіки за пруг (Микола Бажан, Вибр., 1940, 50).

3. Лінія на поверхні шкіри; зморшка, складка. Обличчя худе, мов у кістяка, зморшки і пруги на безкровній шкурі, очі позападали (Леся Українка, IV, 1954, 212); В тузі стоїть виконроб, Пругами напруги поорано лоб (Леонід Первомайський, I, 1958, 88);
//  Слід на шкірі від удару, рани і т. ін.; рубець, шрам. Плечі хлопця вкриті були синцями та пругами засохлої крові (Іван Франко, II, 1950, 349); Біла його сорочка була розірвана, на шиї червонів пруг від волосяного татарського аркана, на якому приведено парубка до штабу (Іван Ле, Наливайко, 1957, 179);  * У порівняннях. Рибалка почав чорніти. На чолі, як пруг, набрякла жила (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 5).

4. Крива лінія, дуга, півколо, смуга на чому-небудь. Над темними силуетами стогів вияснився.. сталевий пруг молодика (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 27);  * У порівняннях. В саду поміж деревами світять боками рівні покоси сухого сіна, над ними посхилялися пругами віти (Степан Васильченко, II, 1959, 65).

5. перев. у сполуч. із сл. останній, перен. Межа чого-небудь. — От як в майстерні щось виточуєш або стружеш — усім тілом розумієш, що це останній пруг.. Зміряєш потім.. — так воно і є (Михайло Стельмах, II, 1962, 178); Катеринині сльози, Катеринине горе — все ставало на тім останнім прузі, за котрим уже немає розради, немає прощення (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 252).

6. Те саме, що упруг 2. Вже сонце повернуло на вечірній пруг (Нечуй-Левицький, III, 1956, 335); Сонце вже сковзнуло з вечірнього пруга, минуло криваво-багряний горизонт, послало вам останній золотий привіт і пішло спать... (Остап Вишня, II, 1956, 119).
 На вечірньому прузі — на заході. Сонце вже стояло на вечірньому прузі, як підходив Чіпка до Гетьманського (Панас Мирний, I, 1949, 243); [Шервуд:] Тут, у тропіках, не буває присмерку: день, а потім відразу ніч. І в останню годину дня небо на вечірньому прузі відсвічує якимсь особливим сяйвом... (Олександр Левада, Драми.., 1967, 490).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 358.

Коментарі (0)