в означеннях
Тлумачення, значення слова «пружок»:

ПРУЖО́К, жка, чол.

1. Зменш.-пестл. до пруг 1—4. Щось привабливе й красиве було в напівзігнутій дужій постаті косаря, в широких помахах його коси, біля пружка якої збиралась роса (Михайло Стельмах, I, 1962, 520); І так якось обома руками за обидва вуха взяв [батюшка] Кириченка першого та лобом об пружок парти (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 12); Киплячій воді стало тісно в казані, вона витісняла геть піну, полилась через пружок просто в жар (Юрій Збанацький, Над Десною, 1951, 31); Вибігла Жучиха в.. сукні з золотими пружками (Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 54); Шумаков підхопив карту і почав її складати, намагаючись згинати по старих пожовклих пружках, щоб не попсувати її новими (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 60); З-під коротких оксамитних губ його вибивається веселий пружок зубів, і тому здається, що собаченя одноразово гавкає і сміється (Михайло Стельмах, II, 1962, 288); Вона через силу доплелась на Поділ до Майбородихи, бліда, аж синя, з синіми пружками попід очима (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 300); Заграв перший промінь на вершечку старої липи. За Соболянкою показався золотий пружок сонця (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 124).

2. перев. мн. Риси обличчя. В покої вбігла друга молодиця.. з тонкими панськими пружками лиця, з червоними, як корали, губами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 42).

3. діал. Черешок. Сей год не буде капусти: черви поїли, — від листя тирчать самі пружки (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 362.

Коментарі (0)