в означеннях
Тлумачення, значення слова «пружинка»:

ПРУЖИ́НКА, и, жін.

1. Зменш.-пестл. до пружина. На предметному столику [штатива мікроскопа] закріплено дві металеві пружинки-затискачі, якими закріплюють предметне скло (Практикум з анатомії рослин, 1955, 5); Вгорі зі стіни виглядала витяжна труба, закрита кришкою.. Фелікс виліз нагору, відхилив кришку (вона була на пружинці) (Юрій Яновський, II, 1954, 40);  * Образно. З-під важкого сіро-зеленого каменю, що поріс оксамитним мохом, вилізла тонка пружинка-ящірка (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 7).

2. перен. Фігура у танці. Схожі [в українській і молдавській хореографії] і принципи пружинки — коливання корпусу вгору — вниз (Народна творчість та етнографія, 3, 1968, 47).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 361.

Коментарі (0)