в означеннях
Тлумачення, значення слова «при»:

ПРИ, прийм., з місц. відм. Сполучення з прийм. при виражають:

Просторові відношення

1. Уживається з позначенням предмета, місця, простору: а) біля, поблизу якого щось відбувається. Ніч прийшла, лягли старі обоє, При ногах їх спать лягла дівчина (Іван Франко, XII, 1953, 297); В Річмонді, при вході в санаторій, Квітне деревце в усій красі (Іван Нехода, Чудесний сад, 1962, 137); б) біля, поблизу якого щось розташовується, міститься. Козаче село Глибове при самому Дніпрі, та облягли його височенні гори (Марко Вовчок, I, 1955, 95); в) в якому, де відбувається дія або хто-небудь перебуває. Оленчука з Фрунзе бачили в цей день над Сивашем. Спершу стояли на горбі при пологій впадині — спускові до Сиваша (Олесь Гончар, II, 1959, 407); Батьки його жили при школі (Андрій Головко, II, 1957, 261); г) де або поблизу якого відбулася певна історична подія (з власною назвою). Битва при Жовтих Водах.

2. Уживається з позначенням: а) особи, біля якої що-небудь є. Ці документи я знайшов при твоїй матері (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 14); б) предмета, у межах якого щось міститься. Молодиці, гарно вив'язані квітчастими терновими хустками, несли клуночки та вузлики, чимало й з дітками при пазусі (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 39); При поясі у вершників були шаблі, а в руках луки із стрілами (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 124).

3. Уживається з позначенням предмета, який включає у свій склад те, що є його частішою або чимсь підпорядкованим, допоміжним. — Маємо одне місце на робфак при сільськогосподарському інституті (Михайло Стельмах, II, 1962, 361); — Ви забуваєте, що й садок при хаті є і хлів, — ніяковіючи, говорив хлопець (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 246).

4. Уживається з позначенням місця, установи, організації і т. ін., де хто-небудь виконує службові або інші обов'язки, займає якусь посаду. Стара не раз сварилася а чоловіком, що рішив довести «діло» до краю, — вивести сина «в люди», себто в писарі при волості або в прикажчики при економії (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 102); [Чоловік:] Послухаю тебе, шановний брате, але ти знаєш, як у нас при війську? З життям мені прийдеться попрощатись, коли зламаю звичай (Леся Українка, II, 1951, 485); Пасьчиха лише господарка при домі, чи могла вона осягнути чоловікові гадки і заміри? (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 30).

Часові відношення

5. Уживається з позначенням: а) події, дії, в момент якої щось відбувається. При тому бунті я мав згубити корону і голову, але не згубив ні тієї, ні другої (Леся Українка, IV, 1954, 132); Це був уже не той лукавий, дещо полохливий подоляк, який при наближенні месершмітів впивався зубами в землю і молив невідому силу: — Пронеси! (Олесь Гончар, III, 1959, 201); б) процесу, явища, одночасно з яким відбувається дія або виникає певний стан. У хижі служниця сидить з няньком, і при вечері говорять (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 168); Налагна знала, що не годна зняти на нього руку. Навіть при одній думці про це почувала млость у всім тілі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 338); При слові «наші» серце било як сонце в груди, як ножі (Володимир Сосюра, II, 1958, 284); — Я малював її [картину] при сході сонця (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 349); в) дії, одночасно з якою відбувається інша дія чи триває стан. Вона тепер так лагідно й солодко обзивалася до неї [Параскіци],.. хоч при тім ніколи не забувала крадькома.. хрестити все (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 271); Виставляв [Сагайда] пости біля вікон, біля кожної дірки, звідки можна було вести вогонь і робити спостереження. Інструктував при цьому бійців детально, впевнено (Олесь Гончар, III, 1959, 143); г) моменту дії, пов'язаного з її початком або кінцем. Сказати при кінці.

6. Уживається з позначенням: а) епохи, періоду, в час якої, (якого) щось відбувається. Господиня підійшла до комода, взяла фотокартку, подала йому: — Оце найостанніша. У Німеччині знімалась. Уже при наших (Андрій Головко, I, 1957, 462); — Я був учителем у цьому ж селі п'ятдесят літ. Починав у старій Австрії, учив при панській Польщі (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 10); Львівський монетний двір був відкритий при початку 50-х рр. XIV ст. (Наука і життя, 7, 1970, 28); б) особи, в період життя, діяльності або під час присутності якої відбувається дія. — Про що ти думаєш? Скажи... Тихотів би жити тут не тепер? За княгині Ольги, при Ярославі, при Хмельницькому? Або через сто років? (Олександр Довженко, I, 1958, 390); Прибули [бійці] в роту вже при Кармазинові (Олесь Гончар, III, 1959, 331).

Об'єктні відношення

7. Уживається з позначенням: а) чого-небудь, що належить комусь. І за це спасибі: Є бідніші нас; Ми собі при хлібі, А ті й так під час (Павло Грабовський, I, 1959, 372); б) предмета, який є в кого-небудь у даний момент. У порога, як стовп, стояв лакей, у чорному сюртуці, у манишці.., при часах [годигнику] (Панас Мирний, II, 1954, 98); Семенко підійшов у військовій формі при всіх орденах (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 302); Солдати були при зброї (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 241); в) посада, яку займає хто-небудь, заняття, яке є в когось, і т. ін. Останні [авіатори] можуть не завжди бувати при роботі, але в курсі роботи мусять бути всі (Степан Васильченко, II, 1959, 229); Кожна мала комашка при ділі, і кожен тонкий корінець сповняє свою роботу (Олександр Копиленко, Навколо полум'я, 1961, 203); Полки змітаючи ворожі, Ги [Вітчизна] перемогу здобула, Бо при кермі, бо на сторожі (Максим Рильський, III, 1961, 90).

8. Уживається з позначенням особи, яка має в наявності що-небудь. [Парвус:] Мої думки хай краще будуть при мені (Леся Українка, I, 1951, 427); Харитон Макарович дав на ту юшку перцю і цибулину — цей рибальський припас він завжди тримав при собі (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 54).

Обставинні відношення

9. Уживається з позначенням способу дії або стану: а) вказуючи на предмет, явище як обставину, за якої відбувається дія, процес. Батька-матері не зазнаю: сиротою зросла я при чужині, у людях (Марко Вовчок, I, 1955, 102); Їх [дітей] запечена шкура казала, що не первина їм лежати при такій спеці (Панас Мирний, IV, 1955, 20); В ванькирі сиділи три-чотири господарі при пиві (Іван Франко, VIII, 1952, 18); Не дав Прохор ділитися — живи при купі, бо чим його ділитись? (Іван Микитенко, II, 1957, 70); Скільки раз прийде [Степан] до дітей, ніколи не застане Івана при книжці (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 82); б) вказуючи на наявність у когось чого-небудь, що супроводжує певну дію, процес, стан. Жили ми при достатку, всього було доволі (Марко Вовчок, I, 1955, 3); [Хуса:] То все родичі його дружини — хай бог її удержить при здоров'ї! (Леся Українка, III, 1952, 174); в) вказуючи на обставину, яка є визначальною для якісної характеристики кого-, чого-небудь. Гладенько причесана голова при її довгобразому лиці здавалася якоюсь гострою, малою (Панас Мирний, IV, 1955, 139); При коротенькій гладкій фігурі студента товариш його здавався мізерним та тендітним (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 195).

10. Уживається з позначенням: а) особи, в якої хтось живе. Та небога мешкає при мачусі і при вітчимові (Леся Українка, III, 1952, 645); Вона живе при старшому синові, механікові радгоспу (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 124); б) особи, біля якої хтось є постійно, супроводжуючи або доглядаючи її. Пошли на його лихо злеє, Щоб люди всі, що при Енеї, Послизли, і щоб він і сам… (Іван Котляревський, I, 1952, 66); Баба Зінька зісталася в хаті при дітях (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 415); Коли б ти, Нетрику, був оце при мені, в моєму наметі, серед степу, який би я був щасливий! (Анатолій Хорунжий, Ковила, 1960, 23); в) особи, під наглядом, керівництвом якої хто-небудь працює, служить. — А що, пташечко, — питав в мене бабуся, — при молодій панії давненько служиш? (Марко Вовчок, I, 1955, 125); Прибуття Пушкіна на Україну року 1820 на службу при генералі Інзові було, по суті, приїздом опального поета на місце заслання (Максим Рильський, X, 1962, 31); г) предмета або тварини, що перебуває під чиїм-небудь наглядом. Такий сторож з вовка при вівцях, як з кози при капусті (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 148); Загороди на вівці стояли порожні, і вівчарі порались там, щоб було де ночувати при вівцях (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 318).

11. Уживається з позначенням особи, у присутності якої щось відбувається. Не при нас писано (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 283); Денис згадав, як вона вилаяла Нетра в крамниці, та ще й при людях (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 359); Хоч не його діло повчати при батькові чужу дитину, але Супрун таки повчає (Михайло Стельмах, II, 1962, 123).

12. Уживається для вказівки на стан, у якому хто-небудь перебуває. — Вона, кажуть, була при надії від тебе (Іван Франко, I, 1955, 100); Віла при житті зісталась, тільки серце крів'ю обкипіло (Леся Українка, I, 1951, 393); Бути при смерті.

Означальні відношення

13. Уживається для вказівки на вигляд, зовнішність, вік або якусь іншу ознаку кого-, чого-небудь. Вродлива та при здоров'ї, Катря кидається кожному в очі (Панас Мирний, IV, 1955, 296); Хоч він, і при літах, а все ж справжній мужчина (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 75); Він був середнього зросту, не те, щоб гладкий, але при тілі (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 9).

Умовні відношення

14. Уживається з позначенням явища, події і т. ін., які виступають умовою чого-небудь. На старість підтоптавсь [Лев], нема вже тії [тої] сили, Що при здоров'ї мав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 103); [Орест:] При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний! (Леся Українка, II, 1951, 28); Зітхне стара, при нагоді розповівши Тоні щось із тієї давньої давнини (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 49); Стеля од вітру сиплеться, а при воді зовсім розкисне (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 110).

Допустові відношення

15. Уживається з позначенням обставин, незважаючи на які можливий який-небудь стан, виконується якась дія. При глибокому снігу й при колючому морозі послано гінців у всі краї (Іван Ле, Україна, 1940, 33); — При всій своїй відмінності ці всі плани [переселення] об'єднує страх перед майбутнім (Михайло Стельмах, I, 1962, 18).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 549.

Коментарі (0)