в означеннях
Тлумачення, значення слова «прибавка»:

ПРИБА́ВКА, и, жін., розм.

1. Дія за значенням прибавити, прибавляти 1 і прибавитися, прибавлятися1 1. [Соцький:] Чи не чували, ваше благородіє, чого-небудь нащот [щодо] прибавки землі? (Марко Кропивницький, II, 1958, 488);
//  Те, що прибавляють, що прибавилось до чого-небудь. Кориться б уже й кориться писареві волосному було. Писав би це там коло нього й писав. Ніт же! Треба покомизитися було, прибавки просить (Архип Тесленко, З книги Життя, 1949, 143); Дуже відчутну прибавку до заробітної плати одержують трудящі від скасування податків (Комуніст України, 1, 1962, 28); При сучасних потужних і високопродуктивних установках і технологічних комплексах кожен зекономлений день у будівництві дає істотну прибавку у виробництві найважливіших видів продукції (Матеріали XXIV з'їзду КПРС, 1971, 182).
Прибавка врожаю, с. г. — міра збільшення врожайності якої-небудь сільськогосподарської культури. Внесення фосфатшлаку в окремі роки дає прибавку врожаю 8—10 центнерів на гектар (Хлібороб України, 11, 1969, 10).

2. Те саме, що добавка 2. Оп'янів від їжі Данько. Сидів, і аж похитувало його. Мусив передихнути перше, ніж братися за прибавку (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 74).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 551.

Коментарі (0)