в означеннях
Тлумачення, значення слова «прибляклий»:

ПРИБЛЯ́КЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до приблякнути.

2. у знач. прикм. Неяскравий, невиразного кольору. Зелень поступово притьмарювалась, де-не-де вже почали проступати на ній прибляклі, іржаві плями (Олесь Гончар, I, 1954, 526); Я навіть спросоння помічаю, як журба не відходить од матері. В її тепер прибляклих, мов перестиглі волошки, очах аж куриться туга (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 21); Надвечірнє поле вже було не таким прибляклим, як за дня, воно почіткішало, горби стали обростати тінями (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 207).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 560.

Коментарі (0)