в означеннях
Тлумачення, значення слова «приборкувати»:

ПРИБОРКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИБОРКАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Підкоряти інстинкти тварини волі людини. Приборкує [пташник] пташину, щоб вміла знаходити з зернятками полицю, з судини воду пити (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 134); Жайсак і Тайжан приборкували скакунів.. За час відсутності Жайсака Тайжан приборкав з допомогою молодших табунників п'ятьох огирів (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 321);
//  Утихомирювати, усмиряти тварину, яка не кориться людині. Пес лютує і гаса (Жах бере морозом!). І приборкать Кока пса Вирішив гіпнозом (Степан Олійник, Вибр., 1959, 259); Коні рвонули, він схопив віжки, приборкав їх (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 110);
//  Підкоряти собі яку-небудь стихію, сили природи. Герої нашого часу приборкують сили космосу й атома, сіють хліб і топлять метал, підіймають цілину і підкоряють Антарктиду (Літературна Україна, 30.IV 1963, 1); — Вже є люди, які керують дощами, справжні дощові інженери. Допоможіть їм з річок проводити канали, робити фонтани.. Ви приборкаєте суховій (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 112); У старої Росії не було сили приборкати річку [Дніпро] і її пороги (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 206);  * Образно. В одній руці він тримав торбинку, а другою приборкував розпатлану русяву чуприну (Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 86).

2. перен. Утихомирювати, закликати до порядку (непокірну, норовисту або небезпечну для інших людину). Вона сидітиме коло Каргата. Вона ще не розучилась приборкувати найзухваліших молодиків! (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 201); [Ґорпина:] Якби я оцими своїми руками взяла Єфросину, я б їй утерла того носа! Я б її приборкала (Нечуй-Левицький, II, 1956, 498); Треба було забезпечити контроль над усіма вузлами комунікацій,.. приборкати грабіжників (Юрій Смолич, V, 1959, 781);
//  Підкоряти своєму впливові кого-небудь. Катька не в міру весело гомоніла й розповідала з сміхом, як вона щоразу більше приборкує свою господарку (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 51); — То ще він швидкий, поки молодий, а одружиться — жінка зараз приборкає (Панас Мирний, I, 1954, 220); — Такого сокола втратила... Не зуміла приборкати, не зуміла голубити, а він до іншої тепер пішов (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 168); Вона заворожила, приборкала, обеззброїла мене своєю чистотою, своєю ясністю, своєю гордою незайманістю (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 174);
//  Справляти вплив на чий-небудь характер, змінювати його. — Вдалось знайти правильні співвідношення в подружжі, де кожне виросло далеко від другого, познайомити їх, приборкати характери... (Олександр Довженко, I, 1958, 450);
//  Робити покірним, слухняним, безвільним. — Ох, був і я колись таким вигадчиком [вигадником], поки літа не приборкали та проклята неволя не примучила! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 81); Як обтинають крильця пташкам, щоб вони не позалітали, так і її, небогу, приборкали, однявши од неї власну волю (Олекса Стороженко, I, 1957, 368); Доля боляче била Миколу, із дитячих приборкала літ (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 93);
//  Стримувати прояв, зменшувати силу, швидкість і т. ін. чого-небудь. Розпалити уяву людей неважко, та як її потім приборкувати?.. (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 286); Явтух насуває шапку на голову і закидає руки назад. Приборкує ходу (Юрій Яновський, II, 1954, 214); Тяжке сирітство з самого малку, гірка неволя у чужій роботі приборкали її шибку думку (Панас Мирний, II, 1954, 256); Це було більше, ніж бажання. Бажання можна приспати, приборкати, вбити, зрештою (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 3);
//  Перемагати чий-небудь опір, підкоряти. Запанував над ляхами Понятовський жвавий.. та й думав шляхту Приборкать трошки... (Тарас Шевченко, I, 1963, 79); Зусилля народів повинні бути зосереджені на тому, щоб своєчасно приборкати імперіалістів, позбавити їх змоги пустити в хід смертоносну зброю (Програма КПРС, 1961, 50); — Я приборкав непокірних болгар, — посміхнувся князь Святослав, — і дійшов аж до Преслави (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 611);
//  Придушувати повстання, визвольний рух і т. ін. Жорстоко розправлявся в повсталими народами царський уряд, огнем і мечем він приборкав повстання (Микола Бажан, Наша.. Москва, 1951, 44);
//  рідко. Поневолювати, уярмлювати кого-, що-небудь. [Богун (до польських послів):] Ми ж вас знаємо добре, хочете нас [українців] знову в неволю приборкати (Олександр Корнійчук, I, 1955, 275);
//  перев. док., рідко. Покласти кінець чому-небудь. [Петро:] Та треба ж це здирство якось приборкати, — нема йому впину та й годі! (Панас Мирний, V, 1955, 188).
Приборкувати (приборкати) крила: а) підрізати крила птахові, нозбавляючи його можливості літати; б) позбавляти кого-небудь віри в себе, в свої сили, можливості. Гей, куди ж подівались так швидко вони, Палкі пориви, мрії юнацькі..? Що приборкало крила козацькі? (Павло Грабовський, I, 1959, 381); Що було — те спливло, і час приборкав їй [дружині] крила (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 92); в) позбавляти волі, свободи. Воля в житті найдорожча, Але мені ти миліш: Сам я приборкав би крила, Тінню твоєю б я став (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 334); І синів ти [Україна] відважних ростила не для горя, тортур і ярма. Од крові і од сліз ошаліла, твоїх крил не приборкає тьма (Володимир Сосюра II, 1958, 215); г) впливати на кого-небудь своєю силою, авторитетом; угамовувати. [Чоловік 3-й:] Он Бурлака іде, і люди з ним. [Петро:] Може, хоч трохи приборкає крила нашому Михайлові Михайловичу (Карпенко-Карий, I, 1960, 50).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 561.

Коментарі (0)