ПРИБРАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до
прибрати. Він стояв посеред великої, гарно прибраної
світлиці та й дожидав, коли його хвалитимуть (Лесь Мартович, Тв.,
1954, 195); День народження Платона Кречета.
Урочисто прибраний стіл чекає на гостей (Олександр Корнійчук, I, 1955, 85);
Чорніли ріллі, і сухим листям шелестіла не прибрана
ще кукурудза (Кодюба, Нові береги, 1959, 231); Хлопці
ходять по коридорах, прибраних у квіти, з килимами
на підлозі (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 107); Пізнав
[Матвій] і дочку Анничку, що сиділа закосичена під
прибраною ялинкою за столом (Мирослав Ірчан, II, 1958, 309); Він
подав їм руку, прибрану в червоняву рукавичку (Ольга Кобилянська,
Вибр., 1949, 350); * Образно. Вербу не впізнати.. Кожна
галузка прибрана в іній, і діамантовий пил іскриться,
грає (Юрій Яновський, I, 1958, 328);
// прибрано, безос. присудк.
сл. В канцелярії у їх було прибрано, як на свято (Степан Васильченко,
IV, 1960, 25); На столі було гарно прибрано (Степан Олійник,
З книги життя, 1968, 24); В ім'я чого і кому на спогад
прибрано саме таку, надто пам'ятну Саїдові, позу
для цього портрета? (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 118); В них
[українських піснях] слово до слова так прибрано, мов
вони обточені довгою працею великого артиста (Михайло Драгоманов,
II, 1970, 94).
2. у знач. прикм. Який прибрався, гарно, охайно одягся. Вгледівши несподівано в гостинній [вітальні] Ломицького, парадно прибраного, вона підвелась з місця (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 24); Дівчина.. по-святковому прибрана, у вишитій сорочці, з новою синьою стрічкою в гарній русій косі (Степан Васильченко, IV, 1960, 26); Охайна, прибрана, в білій чистій хустинці, сидить [Дорошенчиха], жде (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 44).
3. у знач. прикм. Не властивий кому-небудь, не
звичайний для когось. Тиша вже знав, що і хода [отамана],
і спокійна міна на обличчі — все це прибране, а про себе
він теж гризеться якоюсь невідступною думою (Петро Панч,
На калиновім мості, 1965, 107); Бузина підвівся. Скинув
з себе прибраний блазенський наряд (Павло Загребельний, Диво,
1968, 444).
Прибране ім'я (прізвище, прізвисько) — несправжнє
ім'я (прізвище, прізвисько), псевдонім. В стародавній
Греції.. вже була відома форма, маскування
письменників при допомозі прибраних, вигаданих імен
(псевдонімів) (Радянське літературознавство, 7, 1967, 50); Собакар привів з собою
до війська більше півтори сотні козаків і записався в
курені на прибране прізвисько (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965,
403); Прибраний батько (прибрана мати, прибрані батьки
і т. ін.), діал. — названий батько (названа мати,
названі батьки і т. ін.). Олена розпорядилася, щоб
Мариня заварила свіжої натуральної кави. Пам'ятала,
що колись цим засобом протвережувала її прибрана
мати свого чоловіка (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 306).