ПРИБУВАТИ, аю, аєш, недок., ПРИБУТИ, уду, удеш, док.
1. Приходити, приїжджати і т. ін.
куди-небудь, до кого-небудь. Скоро став козак з походу
прибувати, Став до нових воріт.. доїжджати (Українські народні думи..,
1955, 21); Раз, а інколи й двічі на рік прибувала до нас
десь із-під Миргорода наша тітка, материна сестра,
Ганна (Степан Васильченко, II, 1959, 459); Від села у бригаду
прибувають довірені люди (Іван І. Волошин, Наддніпрянські висоти, 1953, 114);
Як Софія з баронесою прибули до театру, там було
вже сила людей (Леся Українка, III, 1952, 541); Знову прибули
до нашої шпаківні її, мабуть, торішні хазяї
(Максим Рильський, III, 1961, 178);
// З'являтися до кого-небудь з
якоїсь нагоди (звичайно про гостей). У шатне вдягнуті
усі, Враз гості прибувають (Павло Грабовський, I, 1959, 417); Хоч
і пізня пора, але до Жежері гості тільки прибувають
(Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 55); Цієї ночі, певно, не до
одного глитая гості прибудуть. Ради свята Нового
року під виглядом родичів приб'ються (Іван Цюпа, Грози..,
1961, 8);
// Приїжджати, надходити, з'являтися до
когось, куди-небудь (на роботу, для виконання певного
завдання і т. ін.). Сомко.. із своєю купою на конях
прибуває у табір до полку Переяславського (Пантелеймон Куліш, Вибр.,
1969, 170); З глибини степів до Килигея прибували все
нові й нові загони повстанців (Олесь Гончар, II, 1959, 76);
— Ось молодий Петро Петрович прибув до сільської
школи, дай бог пам'яті, це було в рік смерті Льва Толстого
(Юрій Яновський, II, 1954, 119); Став [тато] і, руку до
шапки приклавши, Каже: — Битві великій кінець! Я
прибув в розпорядження ваше (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 177);
// Приїжджати на гастролі. — Прибула до Одеси оперна
трупа, — сказав Ломицький (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 62); Весь
хор повним складом прибув до них (Юрій Смолич, Мир.., 1958,
57).
2. Приходити згідно з розкладом, попередньою домовленістю тощо (про поїзд, пароплав і т. ін.). Не вважаючи на дідову обіцянку, перевіз не прибував. Люди нетерпеливились (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 350); Траплялось таке, що якийсь із поїздів запізнювався, тоді, мигаючи вогнями з обох боків, прибували одночасно два поїзди (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 39); — Незабаром знову прибуде ескадра, і ви будьте готові (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 465); На ділянку прибули самохідні комбайни. Зайшли в пшеницю (Павло Оровецький, Зел. повінь, 1961, 21).
3. Доставлятися на місце призначення; надходити
куди-небудь (про речі). В перший же день декадника
стало ясно, що комсомольці затіяли велику й корисну
справу. Сокири, молотки, напилки, рубанки, бури,
лопати прибували й прибували (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961,
75); [Мотря:] Прибудуть дощечки, одберу
найкращих на телятник (Захар Мороз, П'єси, 1959, 23);
//
Надходити за адресою (про поштові відправлення). Семен
частенько навідувався на пошту, розпитував, чи немав
до нього листа з столиці. Відповідь не прибувала
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 117); Наполеон зітхнув, погляд його упав
на папірець.., що прибув із Петербурга (Панас Кочура, Золота
грамота, 1960, 178).
4. Збільшуватися кількісно, за розміром, в об'ємі і т.
ін. Поки там пан налагодиться сплести невода, рибка
собі в затишку плодиться, прибуває, виростає (Панас Мирний,
I, 1949, 179); Збентежились козаки, почувши під собою
холодну воду, яка хоча й поволі, а все прибувала (Михайло Старицький,
Облога.., 1961, 53); Весь час прибуває народ, чути гомін
(Іван Микитенко, I, 1957, 493); Як утратить одна якась річ на
кількості часток, Інша на стільки ж прибуде, узявши собі
ті утрати (Микола Зеров, Вибр., 1966, 159); А що то буває,
як ударять дощі, прибуде нараз хвиль із каламутного
моря! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 243);
// безос. Треба.. дійну корову
з телям, бо дітвори прибува (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 227);
Гірко прийшлося Катрусі ховати Максима: великих
статків ніколи не було, а як хорував, то не прибувало
(Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 140); Антоніна гребла, вибиваючись
з сили, а води в човні прибувало (Олександр Довженко, I, 1958, 331);
Прибуло дня на курячу п'ядь (Павло Чубинський, I, 1872, 245);
// Ставати більшим, відчутнішим, вагомішим. Ви самі
гаразд, добродію, знаєте, скілько всякого клопоту
прибува (Панас Мирний, V, 1955, 378); Данило мовчав, піднявши
голову. Він відчув знову, як прибувають його сили
(Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 601); [Шеремета:] Ех!
Хочеться мені крикнути так, на цілий ліс, на все горло.
І сила відкись прибула (Мирослав Ірчан, I, 1958, 55);
// безос.
Відойми злодієві трохи сили, то йому натомість розуму
прибуде (Лесь Мартович, Тв., 1954, 213); Коли потрапив
[Шафорост] в орбіту знатних, йому сяйнуло славою,
почестями, а за славою прибуло і влади (Яків Баш, На.. дорозі, 1967,
67);
// Ставати інтетісипнішим; яскравіше виявлятися.
З невідомих потайників прибувала краса до її
вузькуватого обличчя (Михайло Стельмах, II, 1962, 285).
♦ Нашого полку прибуло див. полк.