ПРИБИРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПРИБРАТИСЯ, беруся, берешся, док.
1. розм. Те саме, що
прибирати 1. — Поспи, синку, поспи ще трохи, поки я
приберусь — каже вона, злізаючи з печі (Панас Мирний, IV, 1955,
299); Уже й будиночки вимащені, і вулиці підмітаються..
Прибратися та причепуритися перед святами —
всяк розуміє, що треба (Остап Вишня, I, 1956, 341);
// перев.
док. Упоратися з якоюсь роботою. Сутінки ллються
проти ночі; Женці прибрались за пори, Спинились
щебети жіночі, І плач, і регіт дітвори (Павло Грабовський, I, 1959,
448).
2. Надавати собі охайного вигляду; чепуритися.
— Чого ходиш, як циганка? чому не приберешся? —
почав панотець, поклавши голову на подушку (Анатолій Свидницький,
Люборацькі, 1955, 10); — Через п'ятнадцять хвилин я
чекаю вас на західній веранді .. Тим часом ви встигнете
прибратися з дороги (Юрій Смолич, I, 1958, 61);
// Ошатно
одягатися. Журилася [дівчина], На шлях битий
дивилася. Квітчалася, прибиралась, Що день божий сподівалась
(Тарас Шевченко, II, 1963, 61); Баджін трохи запізнилася,
прибираючись для зустрічі зі мною (Юрій Яновський, II, 1958,
154); — Диви, як ти прибралася! — промовила
ключниця й пильно поглянула на білу вишивану сорочку
дівчини, на її строкату плахту (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 77);
// у (в) що. Надягати на себе що-небудь святкове, нове,
ошатне. Усі її товаришки прибиралися в капелюхи й
насміхалися з Гінди (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 74); Онися
встала удосвіта, прибралась у нову плахту,
причепурилась, наділа на голову всі стрічки й квітки й пішла до
церкви (Нечуй-Левицький, III, 1956, 34); * Образно. Вона
[мелодія] виповняє груди, рветься наверх і, прибравшись
в поетичні шати слова, вільна, як пташка, шукає
простору (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 178);
// перен. Набувати
святкового, гарного вигляду, прикрашатися чим-небудь
(про неживі предмети). Сади зацвітали, квітки
розпукувались; земля пишалась, прибираючись в зелене
листя та квітки (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 399); Прекрасне село
стало ще милішим, воно прибралося в зело,
заквітчалося клечанням (Юрій Яновський, II, 1958, 203); Школа
прибралась, причепурилась, всюди квіти (Олесь Донченко, V, 1957,
208).
3. розм. Те саме, що збиратися 7. Хазяйка прибиралася на іменини до Лаврентія-шевця (Марко Вовчок, I, 1955, 290); Їмость [попадя] мовчала. Чи лиш удавала, що не слухає панотцевої промови, чи таки зіправди [справді] не чула її тому, що прибиралася до подорожі (Лесь Мартович, Тв., 1954, 433); Дяки з попами позбирались, Зовсім служити всі прибрались (Іван Котляревський, I, 1952, 124); Ось іде в хату Кирило Тур, удаючи з себе такого веселого молодця, що ти б сказав — він на весілля прибравсь (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 136).
4. під кого, перен., розм. Наслідуючи, удавати з себе кого-небудь. Після перших успіхів у підкоренні малих народів і держав, зраджених своїми правителями, Гітлер почав прибиратися під Паполеона (Петро Панч, В дорозі, 1959, 317).
5. тільки недок. Пас. до прибирати. Гори зошитів прибираються, і наш великий обідній стіл вкривається горою книжок (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 153).