в означеннях
Тлумачення, значення слова «прибиратися»:

ПРИБИРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПРИБРАТИСЯ, беруся, берешся, док.

1. розм. Те саме, що прибирати 1. — Поспи, синку, поспи ще трохи, поки я приберусь — каже вона, злізаючи з печі (Панас Мирний, IV, 1955, 299); Уже й будиночки вимащені, і вулиці підмітаються.. Прибратися та причепуритися перед святами — всяк розуміє, що треба (Остап Вишня, I, 1956, 341);
//  перев. док. Упоратися з якоюсь роботою. Сутінки ллються проти ночі; Женці прибрались за пори, Спинились щебети жіночі, І плач, і регіт дітвори (Павло Грабовський, I, 1959, 448).

2. Надавати собі охайного вигляду; чепуритися. — Чого ходиш, як циганка? чому не приберешся? — почав панотець, поклавши голову на подушку (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 10); — Через п'ятнадцять хвилин я чекаю вас на західній веранді .. Тим часом ви встигнете прибратися з дороги (Юрій Смолич, I, 1958, 61);
//  Ошатно одягатися. Журилася [дівчина], На шлях битий дивилася. Квітчалася, прибиралась, Що день божий сподівалась (Тарас Шевченко, II, 1963, 61); Баджін трохи запізнилася, прибираючись для зустрічі зі мною (Юрій Яновський, II, 1958, 154); — Диви, як ти прибралася! — промовила ключниця й пильно поглянула на білу вишивану сорочку дівчини, на її строкату плахту (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 77);
//  у (в) що. Надягати на себе що-небудь святкове, нове, ошатне. Усі її товаришки прибиралися в капелюхи й насміхалися з Гінди (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 74); Онися встала удосвіта, прибралась у нову плахту, причепурилась, наділа на голову всі стрічки й квітки й пішла до церкви (Нечуй-Левицький, III, 1956, 34);  * Образно. Вона [мелодія] виповняє груди, рветься наверх і, прибравшись в поетичні шати слова, вільна, як пташка, шукає простору (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 178);
//  перен. Набувати святкового, гарного вигляду, прикрашатися чим-небудь (про неживі предмети). Сади зацвітали, квітки розпукувались; земля пишалась, прибираючись в зелене листя та квітки (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 399); Прекрасне село стало ще милішим, воно прибралося в зело, заквітчалося клечанням (Юрій Яновський, II, 1958, 203); Школа прибралась, причепурилась, всюди квіти (Олесь Донченко, V, 1957, 208).

3. розм. Те саме, що збиратися 7. Хазяйка прибиралася на іменини до Лаврентія-шевця (Марко Вовчок, I, 1955, 290); Їмость [попадя] мовчала. Чи лиш удавала, що не слухає панотцевої промови, чи таки зіправди [справді] не чула її тому, що прибиралася до подорожі (Лесь Мартович, Тв., 1954, 433); Дяки з попами позбирались, Зовсім служити всі прибрались (Іван Котляревський, I, 1952, 124); Ось іде в хату Кирило Тур, удаючи з себе такого веселого молодця, що ти б сказав — він на весілля прибравсь (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 136).

4. під кого, перен., розм. Наслідуючи, удавати з себе кого-небудь. Після перших успіхів у підкоренні малих народів і держав, зраджених своїми правителями, Гітлер почав прибиратися під Паполеона (Петро Панч, В дорозі, 1959, 317).

5. тільки недок. Пас. до прибирати. Гори зошитів прибираються, і наш великий обідній стіл вкривається горою книжок (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 153).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 556.

Коментарі (0)