в означеннях
Тлумачення, значення слова «причаєний»:

ПРИЧА́ЄНИЙ, а, е.

1. рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до причаїти. — Кажуть, вона вже третій рік, як горить у потайній причаєній любові до нього (Ольга Кобилянська, III, 1956, 161).

2. у знач. прикм. Який не виявляється у повну силу; стриманий, затамований. На полях, що розстилалися обабіч дороги, чулися невиразні шерехи: то тріск сухого бур'яну під чиїмись обережними кроками, то причаєне шарудіння (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 187).

3. у знач. прикм. Який причаївся. Причаєні по засідках стрільці, за поданим з дзвіниці сигналом, дружно відкрили вогонь по карателях (Олесь Гончар, II, 1959, 23); В руках у Галі спалахнув електричний ліхтарик, і світло його впало на причаєну постать Сашка (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 230); Засліплена своєю любов'ю, вітала [кохана] одвертим серцем гарну будучність, не свідома хмарних днів і недолі, причаєної мовчком на дальшій дорозі життя (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 35); Над причаєним у темряві, ніби вимерлим, селом стигла незвична, неприродна тиша (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 4).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 93.

Коментарі (0)