в означеннях
Тлумачення, значення слова «причаюватися»:

ПРИЧАЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., рідко, ПРИЧАЇТИСЯ, аюся, аїшся, док.

1. Ховаючись від кого-небудь, намагатися бути непомітним; притаюватися. На день причаювалась [Дорка] у ямці на полі чи під листям у лісі (Юрій Яновський, Мир, 1956, 74); Абдулаєв нюхом чує, що в хаті хтось є. Робить кілька стрибків і причаюється біля хліва білим привидом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 494); Ленько .. причаївся за деревом, щоби міг видіти проїжджаючих (Іван Франко, VIII, 1952, 288); Полохливий заєць, причаївшись під кущем, пригина вуха, витріща очі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 148); Стражник зайшов у двір, потім і до хати. Ми причаїлися під вікном, за кущами бузку (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 27);  * Образно. Якась настороженість причаїлася біля притихлих будівель (Михайло Стельмах, I, 1962, 48);
//  Завмирати, тамуючи подих; затихати. Кинулась [Гаїнка] на ліжкові, підвелась і впала знову, причаїлася, затаївши й духа (Борис Грінченко, II, 1963, 400); Зненацька в двері щось стиха пошкрябало. Надія причаїлась (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 53);  * Образно. Безлюдна вуличка причаїлась у сутінках, дрімала, мигаючи тьмяними вогниками (Семен Журахович, Даша, 1961, 21);
//  Ховатися, припиняти діяльність на деякий час, вичікуючи. Багачі причаїлись. Їх наче не було в селі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 79); Після другого наступу на Одесу ворог причаївся в своїх окопах і визирає з них дуже рідко (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 122);  * Образно. З його очей проглядали і настороженість, і обережність, і лукавство, а з-поміж них прокльовувався і знову десь причаювався розум (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 121); Перший сильний порив вітру пройшов по землі.. і ліг, затих, причаївся, чекаючи нагоди знову злетіти (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 318).

2. перен. Знаходити де-небудь притулок, затишок. Хтось тільки од вітру.. причаївся під стіною кам'яною (Леся Українка, V, 1956, 386); В затишку причаїлися кури, а біля них на одній нозі стояв півень (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 54);
//  Бути розташованим у затишку; бути непомітним здалеку (про неживі предмети). В долині, де причаїлося село Камишли, показалися перші фашистські танки (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 383); У густих вербах причаїлася, огорнута темрявою, маленька хатинка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 190).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 95.

Коментарі (0)