в означеннях
Тлумачення, значення слова «причавлювати»:

ПРИЧА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИЧАВИ́ТИ, чавлю, чавиш; мн. причавлять; док., перех.

1. чим. Придавлювати, притискуючи до чого-небудь. Кузьма підсунувся ще ближче, кинув недокурок на підлогу і причавив його чоботом (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 29);  * Образно. Від заходу повзла густа, чорна хмара й низом своїм, немов підошвою, причавлювала землю (Семен Скляренко, М. Щорс, 1938, 62);
//  Натискати всією масою на кого-, що-небудь. Бреус пішов далі цехом, відчуваючи, що його немов причавлює величезна споруда (Семен Скляренко, Помилка, 1933, 22).

2. Навалившись усією вагою на кого-небудь, калічити, умертвляти. — На маневрах мій чоловік, капітан,.. впав з коня, а натовп причавив його на землі (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 277); — Придавлю, причавлю пана, мов змію підколодну! — і руками показав [парубок], як вкоротить життя Стадницькому (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 450).

3. перен. Спричинятися до пригніченого стану; гнітити. Години відпочинку вдома, де для нього готували спокій і тишу — були важкі: гнітила тиша, причавлював спокій (Семен Скляренко, Помилка, 1933, 63).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 93.

Коментарі (0)