в означеннях
Тлумачення, значення слова «причіплюватися»:

ПРИЧІПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПРИЧІПЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ПРИЧЕПИТИСЯ, чеплюся, чепишся; мн. причепляться; док.

1. Чіпляючись, прикріплюватися, приставати до чого-небудь; закріплюватися. — Дона [філоксера] може причепитися з землею до сапи, якою підгортаєте кущ, до ніг худоби чи людини (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 203); Ломачевський.. подерся на круту скелю, де, неначе на стіні канделябр, причепився в щілині коріннями густий кущ жовтих квіток (Нечуй-Левицький, III, 1956, 128); Це було маленьке судно. Ми причепилися до його борту. Машини глухо гуркотіли, везучи й нас (Юрій Яновський, II, 1958, 153);  * Образно. Сміється [циган] усім лукавством свого вузькуватого обличчя, до якого, як дві ниточки, причепились убогі вусики (Михайло Стельмах, I, 1962, 497);
//  Прилаштовуватися на самому краю чого-небудь. — Сідай на днище по-козацьки, мов на коня; а я де-небудь причеплюсь (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 204); Гість з розмаху потонув у м'якому кріслі біля столу, а Артем Петрович причепився на крайкові дивана (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 32).

2. перен., розм. Переходити до кого-небудь, з'являтися у когось (про хворобу). [Пузир:] Одно погано: пропасниця причепилась... Нічого, пройде (Карпенко-Карий, II, 1960, 377); Ледве дотягнув мене Гліб до лікарні: гарячка причепилась, чи що (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 256);
//  Невідступно надокучати кому-небудь, не давати спокою (про неприємності, нещастя і т. ін.). Нужда яка була, така й є; з самого малку як причепилася — та й досі... (Панас Мирний, III, 1954, 14).

3. перен., розм. Переслідувати кого-небудь, нав'язуватися комусь. [Наталка:] Не минула мене лиха година, возний гірше реп'яха причепився (Іван Котляревський, II, 1953, 23); — Я тебе силоміць не брав до себе, ти сам причепився (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 17); От добре, що встиг [Густав] сховатися від Еріка, бо він би причепився, а від нього не так легко відкараскатися (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 89).

4. перен., розм. Набридати кому-небудь своїми вимогами, запитаннями, прискіпуватися до когось. — Чого такий? — причепилася [Варка] одного ранку. — Люди вже й так кивають... (Марко Вовчок, I, 1955, 173); Гінда.. кинула капелюх у кут та причепилася до мами, щоби їй купила новий капелюх (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 74); Як причепився один хуторянин, як причепився — продай віялку і продай (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 435);
//  Використовувати що-небудь як привід для прискіпувань. Слуги боялись малого Готліба, як огню, бо він любив ні з сього ні з того причепитись (Іван Франко, V, 1951, 287); Нема до чого сьогодні в лабораторіях причепитися, так він уже до цілого заводу починає присікуватися? (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 125).

5. тільки недок. Пас. до причіплювати, причіпляти. Завантажену автомашину відчіплюють, а інша автомашина причіплюється до комбайна (Радянська Україна, 23.VIII 1951, 3).
Причіплюватися (причіплятися, причепитися) причепою; Причіплюватися (причіплятися, причепитися), як (мов, немов і т. ін.) п'явка (реп'ях, [шевська] смола і т. ін.) — нахабно, невідступно переслідувати кого-небудь; набридати комусь своїми вимогами, запитаннями і т. ін. Казанцев приступив до дам і причепивсь причепою, щоб вони вивчились в його їздити верхи (Нечуй-Левицький, III, 1956, 141); — Причепився [Стоколоса], мов п'явка, лазить за мною, як тінь (Іван Франко, II, 1950, 297); От, думаю собі, причепився [Квасоля], як реп'ях дурноголовий! (Олесь Донченко, VI, 1957, 250); — Ви лучче йдіть до свого діла, — чого ви до мене причепились, як шевська смола? (Борис Грінченко, I, 1963, 478).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 100.

Коментарі (0)