в означеннях
Тлумачення, значення слова «придаватися»:

ПРИДАВАТИСЯ, даюся, даєшся, недок., ПРИДАТИСЯ, дамся, дасися, док.

1. Відповідати певним вимогам, годитися для чого-небудь, пасувати до чогось. На річці показується човен з компанією співців.. [Острожин (до другої панночки):] Добре ваші українські пісні придаються до водяного спорту, ніяк я не сподівався (Леся Українка, II, 1951, 45);
//  Ставати в пригоді кому-небудь. От коли придалася Юрчикові викохана силонька! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 277);
//  Бути потрібним. — Нащо ж тобі придалася людська смерть? — Бо я грабар, — відповів чоловік, — так як люди будуть більше мерти, то я більше зароблю (Лесь Мартович, Тв., 1954, 132).

2. тільки док., діал. Удатися яким-небудь (про людину). Хлопець придався талановитий і швидко навчився всьому тому, що знав і його вчитель (Панас Мирний, V, 1955, 309); В батька наче улилися [козарлюги] Та ще к тому придалися — Волос в волос, голос в голос, Мов на ниві колос в колос! (Іван Манжура, Тв., 1954, 207);
//  Сформуватися яким-небудь (про характер, натуру). Натура придалась у мене така весела, що мене усі люблять (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 428);
//  Виявити нахил до чогось. Придавсь один чернець на малювання і пообмальовував не то церкву, да й саму ограду округи братства (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 76); Параска зовсім до хазяйства не придалася (Панас Мирний, IV, 1955, 94);
//  Вийти, удатися яким-небудь (про хліб, страву і т. ін.). Та й мудра ж придалась [паска]!.. височенька, легесенька, чепурна, не репнула (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 236);
//  Виявитися яким-небудь у ставленні до когось. Як у пеклі, жилося тоді Тарасові в батьківській хаті, бо мачуха придалася люта (Панас Мирний, V, 1955, 309);
//  Здатися комусь яким-небудь. Став він помагати,.. подвигався таки добре, вернувся додому, з'їв хліба, такий йому хліб смачний придався, що й не їв він такого смачного хліба ніколи (Українські народні казки, легенди.., 1957, 405);
//  Видатися (у 2 знач.). Придавсь і сей вечір темний та пахучий, як учорашній (Марко Вовчок, I, 1955, 149);
//  безос. Скластися в силу обставин, судитися. Яке в тебе, таке в мене жовтеньке волосся, Любімося, кохаймося, бо нам придалося (Коломийки, 1969, 125).

3. тільки недок. Пас. до придавати 2. Наукова цінність у літературознавстві придається конкретним фактам — цьому повітрю кожної науки (Вітчизна, 6, 1966, 162).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 601.

Коментарі (0)