Словник української мови

ПРИДБАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до придбати. Не образи і не «Страшний суд», нещодавно придбані молодим батюшкою, а мирське більше цікавило отця Миколая (Михайло Стельмах, I, 1962, 265); Оксен стояв посеред щойно придбаного поля (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 119); Що далі, то гірш та гірш надозолює мені те придбане добро (Марко Вовчок, VI, 1956, 294); Листоноша напівлежав, милуючись перламутровим баяном, придбаним для клубу (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 85); Постараюсь «не виходити з берегів», не збиватися з придбаних за кордоном гігієнічних звичок (Леся Українка, V, 1956, 377);
//  у знач. ім. придбане, ного, сер. Те, що хто-небудь придбав. Чи не знищить та зима знову всього придбаного за літо, як уже не раз нищила (Леся Українка, V, 1956, 57);
//  придбано, безос. присудк. сл. Хазяйка у хаті, та нема нічого, нічого не придбано, нічого і приставити на обід! (Квітка-Основ'яненко, VI, 1957, 680); Вже не полічу, мабуть, скільки багато тепер у його їх [вуликів] придбано (Марко Вовчок, I, 1955, 381).