в означеннях
Тлумачення, значення слова «придбавати»:

ПРИДБАВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко ПРИДБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Ставати власником чого-небудь (перев. купуючи). Ляля вже придбала друковане видання всіх творів Чернишевського (Олесь Гончар, IV, 1960, 45); Берданку Кудрейко придбав у місті в знайомого мисливця (Олесь Донченко, II, 1956, 285);
//  Наживати, нагромаджувати майно, гроші і т. ін. Отож: той самий сиротина У наймах сяк собі, то так Придбав, сірома, грошенят, Одежу справив (Тарас Шевченко, II, 1963, 269); Що, дівуючи, придбала Мотря, то все позношувала: саме ґноття та рам'я висіло... (Панас Мирний, I, 1949, 140); — Не буду ж тобі віддавати ту землю і ті статки, які нажив без батька, своїми руками і своєю головою. Чи може ти інакше думаєш? — Гаразд, поділимо тільки те, що батьки придбали, — одразу ж погодився Яків (Михайло Стельмах, I, 1962, 594);
//  Купувати, призначаючи для кого-, чого-небудь. Під час екскурсій школярі, як правило, збирають багатий матеріал для майбутніх тематичних вечорів, придбавають репродукції окремих картин (Мистецтво, 1, 1969, 37); Нам купили, Нам придбали Пречудового м'яча! (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 27).

2. перев. док. Знайти собі друзів, знайомих, товаришів і т. ін. Познаходила давніх знайомих, придбала й нових (Леся Українка, V, 1956, 299); — Я мушу дякувати долі, що придбав такого цінного співробітника і товариша, — тепло відгукнувся Бутаков (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 244);
//  розм. Народити дитину (дітей). — Як вона, скажіть мені на милость господню, придбала його [дитя]? — допитується дядина (Панас Мирний, I, 1954, 88); Десять пар очей, десять пар вух придбала Марія за вісімнадцять років шлюбного життя (Ірина Вільде, Опов. 1954, 91).

3. тільки док., перен. Зазнати щастя, біди, клопоту і т. ін. Осел придбав нову біду: Де не повернеться — усе не до ладу (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 137); — Криком нічого не вдієш з ними, тільки клопоту придбаєш (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 213); Щастя хочеш ти зазнати? Щастя дурно не дається: Тільки той його придбає, Хто за його в бої б'ється (Борис Грінченко, I, 1963, 123);
//  Здобути славу, популярність, силу і т. ін. Невмирущу славу придбав собі Шевченко не малюванням, а своїми віршами (Панас Мирний, V 1955, 310);
//  Набути знання, досвіду і т. ін. Знання багато-багато за стільки віків ми придбали, Тільки не знаєм того, що нам цікаве найбільш (Володимир Самійленко, I, 1958, 73); Науку вищу він придбав У вищій політичній школі.. (Максим Рильський, II, 1946, 30);
//  розм. Одержати назву, прізвисько. Крім «бунтаря», він придбав ще й звання «безбожника» (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 4).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 604.

Коментарі (0)