в означеннях
Тлумачення, значення слова «приділяти»:

ПРИДІЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПРИДІЛИТИ, ділю, ділиш, док., перех.

1. кому, чому, для кого—чого. Віддавати, присвячувати кому-, чому-небудь певний час. — Двадцять пострілів за хвилину — це вже непогано для першого дня. Частіше практикуйтесь. Кожного дня приділяйте для цього годину (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу. 1950, 55); [Ад'ютант:] Товаришу командуючий, редактор нашої фронтової газети, старший батальйонний комісар Тихий, та спеціальний воєнний кореспондент, батальйонний комісар товариш Крикун, просять приділити їм п'ять хвилин (Олександр Корнійчук, II, 1955, 9);
//  тільки кому, чому. Надавати певне місце кому-, чому-небудь у розповіді, літературному творі і т. ін. В оповіданні.. автор приділяє епізодичне місце вчителеві (Олесь Донченко, VI, 1957, 602).
 Приділяти (приділити) увагу (багато уваги) кому, чому — виділяти кого-, що-небудь як об'єкт особливої уваги. В сім'ї Кільчевських Сірко був бажаним гостем. Особливу увагу йому приділяла Євдокія Іванівна (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 143); Профспілкові організації приділяли величезну увагу будівництву Дніпрогесу (Український історичний журнал, 1, 1960, 18); Варто в пожовтневому періоді назвати переклад [«Слова о полку Ігоревім»] Наталі Забіли і своєрідний переспів «Плачу Ярославни», зроблений Андрієм Малишком. Приділили увагу цьому безсмертному творові й інші наші поети (Максим Рильський, X, 1962, 8); Як то приємно для батька, коли його синові приділяють багато.. уваги і дивуються його успіхам (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 234).

2. розм. Наділяти кого-небудь чимсь, віддавати що-небудь у чиєсь володіння. — Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть (Марко Вовчок, I, 1955, 177); [Чирва:] Хто має [хліб], той нехай дає. А хто не має, то ще й йому повинні приділити якийсь пуд... (Іван Микитенко, I, 1957, 39); Землі нам приділили, хазяїнувати ми почали і потім до колгоспу вступили (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 45);
//  Розподіляти щось між ким-небудь, призначати кому-небудь. — Ми вже без вас, пані, відбули конференцію і приділили поодинокі [окремі] класи (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 311); Записавши всіх, шафар кожному приділив роботу (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 122).

3. розм. Влаштовувати, призначати на яку-небудь роботу, посаду і т. ін. [Христя:] А де ж наша Сохвія? Чи ти приділив її куди? (Марко Кропивницький, IV, 1959, 347); Панаса Кривого, що жив край села, Мертвяк приділив робити до смолокурні (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 327);
//  Віддавати в солдати, у школу і т. ін. Хочуть вони тебе Та в полон забрати, У полон забрати, Приділить в солдати (Народ про Шевченка, 1961, 56); Батько.. радий, що приділив його до школи (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 49).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 606.

Коментарі (0)