в означеннях
Тлумачення, значення слова «придуркуватий»:

ПРИДУ́РКУВАТИЙ, а, е, розм.

1. Несповна розуму, дурнуватий (у 1 знач.). Привикли вже, що він собі наче придуркуватий (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 196); Звікував [Паламарчик] у перинах, на тлустих харчах придуркуватої, але багатої доньки управителя панської економії (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 109); Щодо колишньої капітанші Бабулькіної [з п'єси Я. Мамонтова «Рожеве павутиння»], то це дрібненька міщаночка, придуркувата й підстаркувата, яка мріє лише про одруження (Радянське літературознавство, 5, 1958, 102).

2. Який виражає розумову обмеженість. Товариш витріщив на Панталаху свої великі, придуркуваті очі і сидів мовчки (Іван Франко, II, 1950, 246); Як побачив [Іван] стільки добра, то лиш усміхався тим своїм придуркуватим сміхом (Лесь Мартович, Тв., 1954, 313); Обличчя Бараболі, за звичкою, стає придуркуватим (Михайло Стельмах, II, 1962, 222).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 608.

Коментарі (0)