ПРИГАМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГАМУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. Трохи заспокоювати, гамувати. Він уміє обманювати і пригамовувати себе філософією спокою — і знає, що вгамовуватися все ж не можна (Не ілюстрація.., 1967, 298).
ПРИГАМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГАМУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. Трохи заспокоювати, гамувати. Він уміє обманювати і пригамовувати себе філософією спокою — і знає, що вгамовуватися все ж не можна (Не ілюстрація.., 1967, 298).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 585.