в означеннях
Тлумачення, значення слова «пригаслий»:

ПРИГА́СЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до пригаснути. Пригасла на хвильку ватра нараз з новою силою залопотіла,.. веселими зигзагами просвердлюючи тьму (Гнат Хоткевич, II, 1966, 28); Над пригаслим жаром При світлі з прядивом у присмерковий час Згадаєте мій вірш (Микола Зеров, Вибр., 1966, 445); Сірі очі, трохи холодні і вже пригаслі, плавали на білках серед червоних жилок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 384); На її обличчі, ще мить тому пригаслому, блідому, раптом з'явилася.. посмішка, і воно стало владне, рішуче (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 97); Пригасла, без посмішки, маленька, змучена ходьбою — такою тепер цибала [Таня] поруч Мар'яни (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 58); Конання розстріляного літака з зірками на крилах розбудило в душі кожного [партизана] пригаслий гнів до ворога і бойовий захват (Анатолій Хорунжий, Незакінчений політ, 1960, 72).

2. у знач. прикм. Який почав утрачати красу, привабливість і т. ін. Кінець листопада видався напрочуд сонячний, теплий, наче літо передумало і йде назад, щоб вдихнути життя в пригаслу природу (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 107); З машини виходить не директор, а голова робіткому Лукія Назарівна Рясна, висока, повнолиця жінка пригаслої вроди (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 79).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 586.

Коментарі (0)