в означеннях
Тлумачення, значення слова «пригнічення»:

ПРИГНІ́ЧЕННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням пригнітити, пригнічувати. Що б уникнути пригнічення дуба і сприяти швидкому росту тополі, ми застосували «стрілковий» спосіб розміщення порід (Колгоспник України, 1, 1961, 32); Тепер можна вважати за твердо встановлене, що травматичний шок виникає як наслідок сильного, але звичайно короткочасного збудження нервової системи з дальшим її пригніченням (Олександр Богомолець, Вибрані праці, 1969, 360); Початок театральної діяльності М. Л. Кропивницького припадає на час найбільших утисків та заборон, найбільшого пригнічення царизмом української культури (Минуле українського театру, 1953, 23).

2. Те саме, що пригніченість. Після опромінення у собаки Марсика протягом першої доби відзначалось різке погіршення загального стану, яке супроводжувалось виразним пригніченням, відсутністю апетиту (Фізіологічний журнал, VII, 1, 1961, 87).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 592.

Коментарі (0)