в означеннях
Тлумачення, значення слова «пригнічений»:

ПРИГНІ́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до пригнітити. Я бачила, як ти хиливсь додолу, Пригнічений своїм важким хрестом (Леся Українка, I, 1951, 210); Яринка мовчала. Вона була пригнічена чорним нічним бором, дикою місцевістю, безлюддям (Олесь Донченко, IV, 1957, 207);  * Образно. Зимова тінь лягла під білими деревами. Чистий сніг, пригнічений туманом, не блищав, не сяв (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 68).

2. у знач. прикм. Якого пригнічують (у 4 знач.). Прибитому і пригніченому народові позволено на хвилину брати чинний уділ у загальних справах, прокинутись (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 39);
//  у знач. ім. пригнічені, них, мн. Люди, яких пригнічують (у 4 знач.). Прийшла Велика Жовтнева соціалістична революція. Вона скинула царя, вона принесла пригніченим волю, сповнила, новим життям усю землю (Павло Тичина, III, 1957, 68); І звідусюди чути голоси, Що з голосом єднаються могучим, І всім пригніченим свої обійми Країна Рад широко розкриває (Максим Рильський, I, 1956, 171).

3. у знач. прикм. Охоплений гнітючими, важкими, болісними почуттями. Зігнувшись, блідий і пригнічений, сидів Грицько до кінця лекції, мов підбитий птах (Степан Васильченко, I, 1959, 174); Пригнічений Павло Петрович звернувся до Аполлонів, Талій, Мельпомен, Псіхей — прикрас свого розкішного кабінету (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 439); Із пригніченою душею якось мати вернулась із хліва. Занудьгувала корова, не їсть, не п'є, — чи не захворіла? (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 28);
//  Важкий, болісний (про думки, почуття). Орисю приголомшила ця чутка. Вона ходила мов уві сні, мовчазна, з пригніченими думками (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 39).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 591.

Коментарі (0)