ПРИГНІЧУВАТИ, ую, уєш і рідко ПРИГНІТАТИ, аю, аєш, недок., ПРИГНІТИТИ, ічу, ітиш, док., перех.
1. Придавлювати кого-, що-небудь своєю силою або вагою. Павло пішов по алеї, і йому здавалось, ніби гілля в гущавині пригнічує його зверху до землі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 456); Її величезні русяві коси, обвиті довкола голови, бачилось, пригнітали те низьке чоло (Іван Франко, VI, 1951, 364); Далеко дужчий за нього був чоловік. Відразу вивернувся з-під його, збив його під себе і пригнітив коліном (Борис Грінченко, II, 1963, 255); Похукав [Ярема] на шпака, поки той кліпнув чорним діамантиком, погладив йому пір'я, обережно притримував, щоб не пригнітити дебелими пальцями (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 376); * Образно. [Маруся:] Ох, вітри буйні, донесіть до нього мою печаль-журбу, скажіть йому, що я гину за ним, що мене туга пригнітила до сирої землі (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 270).
2. перен. Гнітюче впливати на психіку; викликати
важке і болісне почуття. [Олеся:] Пригнічує мене
переконання, що постерігаю в собі щодень все більший
брак освічення [освіченості] (Марко Кропивницький, II, 1958, 266);
Старший лейтенант.. розповідав поволі, короткими фразами,
навіть монотонно, але Ольгу ці фрази били, вражали,
пригнічували (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 234); Коли раз
освободжуся [звільнюся] від усього того, що
пригнітало і путало мене тут, тоді стане для мене кождий
день — днем празничним (Ольга Кобилянська, I, 1956, 236); Я не
розумів, що думала, переживала жінка.. революціонера, і це
нерозуміння дивною загадковістю пригнітило мене
(Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 431);
// Гнітити (серце, розум
і т. ін.). Як тільки на душі посутеніє, як тільки смуток
важким каменем пригнітить серце, як тільки
остогидне міська курява.. — у Зарванці! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 458);
Приголомшення придавило Хому, пригнітило розум,
тож він.. не збереться з думками (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 198).
3. Перешкоджати нормальному розвиткові, функціонуванню і т. ін. Центральну нервову систему адреналін пригнічує, але закінчення рухових нервів адреналін не паралізує (Олександр Богомолець, Вибрані праці, 1969, 112); Несмачна їжа швидко приїдається. Вона не збуджує апетиту, пригнічує діяльність травних залоз (Українські страви, 1957, 24); Спостереження показали, що овес пригнічує горох, квасоля — яру пшеницю, коноплі — кенаф і нут, гарбузи — рицину та квасолю, яра пшениця — рижій і льон (Наука і життя, 5, 1960, 39).
4. перен. Гнітити кого-небудь своєю владою,
авторитетом і т. ін. Маючи дужий голос і темперамент, Любов
Павлівна ніколи не пригнічувала своїх партнерів (Минуле українського театру, 1953, 66); [Мічурін:] А я їм
[американцям] скажу: нехай приїжджають через двадцять років.
І хай не пригнічують мене своїми грошима (Олександр Довженко, I,
1958, 408); Тепер знов пригнітали її старі, як чорна
хмара, як туман, — дихати важко було (Грицько Григоренко, Вибр.,
1959, 273);
// рідко. Те саме, що пригноблювати. Бідний
робітник, що зазнав змалечку нужду та горе, що бачив,
як сильні пригнічують слабших, багаті — бідних і
скрізь панує неправда, дививсь на світ, як на загадку
(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 122).