ПРИГНІ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИГНІТИ́ТИСЯ, ічуся, ітишся, док.
1. Ставати пригніченим (у 2 знач.). Коли Терезка зникла за дверима, Брановський трохи пригнітився, що Терезка кинула йому такий короткий «добрий день» і пішла (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 232).
2. тільки недок. Пас. до пригнічувати. Овес вистигає не одночасно з горохом, до того ж горох пригнічується вівсом (Колгоспник України, 11, 1961, 15).