ПРИГОЛО́МШЛИВО. Присл. до приголомшливий.
Несподівано опинились віч-на-віч. Все сталося так
приголомшливо раптово, що їм обом наче й дух перехопило
(Яків Баш, На.. дорозі. 1967, 19);
// у знач. присудк. сл. Це
було так несподівано й приголомшливо, наче на мене щось
зненацька звалилося (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 174).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 595.