в означеннях
Тлумачення, значення слова «приголомшливий»:

ПРИГОЛО́МШЛИВИЙ, а, е. Який приголомшує (у 2 знач.). Звістка була приголомшливою, неймовірною (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 9); Легкий на слово, веселий, він любить, зібравши гурт цікавих, брехнути їм з свого вояцького минулого що-небудь приголомшливе, розгонисто-неймовірне (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 131); Намагаючись відновити ту приголомшливу розмову, вона чітко уявляла її [Катерини] бліде, висмоктане обличчя, каламуть злості і збентеження.. в її очах (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 188);
//  Власт. станові приголомшеності. Орест знітився від приголомшливого чуття (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 353); Як стало відомо в колах румунської еміграції Женеви, розгром румунських дивізій на східному фронті викликав у Румунії приголомшливе і гнітюче враження (Василь Кучер, Чорноморці, 1958, 146).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 595.

Коментарі (0)