ПРИГОЛОМШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГОЛОМШИТИ, шу, шиш, док., перех.
1. Сильним ударом
(звичайно по голові) позбавляти свідомості. Удар
приголомшив Горпину (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 142);
Уночі ми величенькою каменюкою трохи приголомшили..
вартового (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 179);
//
Приглушувати (звичайно рибу). Часом на гачок ловилась якась
велика рибина, і ченцеві тоді доводилося докладати чимало
зусиль, щоб приголомшити свою жертву й витягти з
води (Олесь Донченко, II, 1956, 24);
// Оглушувати кого-небудь
(про гул, шум і т. ін.). Степан Васильович зіскакує з
ліжка, його відразу сліпить сонце і приголомшує гуркіт
знадвору (Михайло Стельмах, I, 1962, 591); За поворотом штрека
її майже приголомшив могутній гул підземного водопаду
(Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 149);
// безос. Так часто буває
тихої передвечірньої пори, десь на широкому роздоллі,
коли не повійне вітерцем, не обпече спекою, не
приголомшить громовицею (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 52);
//
рідко. Приглушувати якісь звуки, шуми. Літній вечір
спускався сивим соколом додолу, прохолоджував
зрошених потом бадіків, приголомшував співи захриплих
пастухів (Марко Черемшина, Тв., 1960, 66).
2. перен. Викликати паніку, замішання. [Горлов:]
Головне — натиск. Приголомшити і знищити
[фашистів]. [Гайдар:] Приголомшувати ми можемо, не раз
приголомшували, а от оточити і знищити... (Олександр Корнійчук,
II, 1955, 21); Кількох гранат було б досить, щоб
назавжди спинити її [танкетки] біг, але раптовість удару
так приголомшила ворога, що колона змішалася
(Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 12);
// Справляти сильне
враження, надзвичайно дивувати. Все зводилось [у театрі
Суходольського] насамперед до того, щоб безперестану і чим
завгодно розважати, приголомшувати глядача (Минуле українського театру, 1953, 82); Людину, хоч трохи обізнану
в мистецтві, князь приголомшував своїми судженнями
(Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 410); Крик Тані приголомшив
художника. Він стишився, позадкував до виходу (Володимир Гжицький,
Чорне озеро. 1961, 301);
// Несподіваними діями,
словами і т. ін. ставити кого-небудь у скрутне
становище. Штельмахер глянув на Едіт і вирішив викласти на
стіл свій найбільший козир, зразу приголомшити
актрису, не давши їй навіть отямитися (Вадим Собко, Запорука..,
1957, 164); Зухвалість відвідувача приголомшила
начальника управління. Він аж здригнувся від цього оклику,
повернув голову до Вачури та й закам'янів на мить (Михайло Чабанівський:
Тече вода.., 1961, 35);
// Спричинятися до стану
пригніченості, розгубленості. Несподіване лихо приголомшило
Гната (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 24); Світ рожевого цвіту і
гадячого бджолиного дзвону з жахливою швидкістю
замінила тяжка цілоденна товкотнеча людей, дзвін грошви,
шелест розписок, зітхання боржників і гризота з
людською бідністю. Це спочатку надовго приголомшило її
(Михайло Стельмах, I, 1962, 321).