в означеннях
Тлумачення, значення слова «пригорілий»:

ПРИГОРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до пригоріти. Вихоплює [наймичка] рогачем пригорілу зверху картоплю, що сичить плетеним шумовинням (Михайло Стельмах, I, 1962, 106); Двоє-троє ще перегортали уважно та поливали порозтягану пригорілу солому та дерево, боячися, щоб не заховалася де іскра (Борис Грінченко, I, 1963, 391); З тріском кусав [шашлик] він і гриз. І заїдав Пригорілою кашею (Степан Олійник, Вибр., 1959, 203);
//  у знач. прикм. Злегка підсмажений. Каштанами пригорілими диха тепла далина (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 72); Весняним подихом тягнеться тепло від грубки, пахне приємно пригорілою картопляною шкуринкою (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 29).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 596.

Коментарі (0)