в означеннях
Тлумачення, значення слова «пригорща»:

ПРИГОРЩА, рідко ПРИГОРЩ, і, жін.

1. Обидві кисті рук, напівзігнуті й складені так, що в них можна тримати щось покладене, насипане і т. ін. Бджоли падали на бабу, кидались, як злі собаки, неначе хто обсипав бабу грудочками та дрібними камінцями, хапаючи грудочки жменями та пригорщами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 197); Коли б отак підійти, узяти в пригорщу зло і здушити (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 206); Річка в ущелині. Ставши на великі камені, ми з пригорщ напилися кришталево-чистої, студеної води (Терень Масенко, Роман.., 1970, 201).

2. Кількість чого-небудь, що вміщається між обома напівзігнутими й складеними кистями. Чужого візьми жменю — твоє будуть брати пригорщами (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 154); Ячменю пригорщ висиплем під вікном: синиці, шпаки поназлітаються (Марко Вовчок, VI, 1956, 226); Сивовусий шахтар у форменому кітелі, з орденом Леніна, обережно розв'язує білу хусточку і висипає на могилу пригорщ донецької землі з блискітками вугілля (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 82);  * Образно. За вікнами гуло, завивало, в шибки жбурляло пригорщами снігу, а в хаті тепло, затишно (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 8).

3. перен. Незначна кількість кого-, чого-небудь. — Ти знаєш, для чого Троянців Злим Грекам попустив побить; Енея з пригорщею ланців Велів судьбам не потопить (Іван Котляревський, I, 1952, 244); Оттак молотив сердега цілісіньку зиму, а намолотив тільки з пригорщ пшениці (Олекса Стороженко, I, 1957, 31); Доводилося [після війни] вдруге перемолочувати солому і втретє перелопачувати ячні посліди, щоб здобути пригорщ зерна (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 30).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 598.

Коментарі (0)