ПРИГОРТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПРИГОРНУТИСЯ, горнуся, горнешся, док.
1. Міцно
притулятися до кого-, чого-небудь. — Ой-ой! Ой-ой! — одказує
Мелася [Михайлові] й пригортається ближче та
тісніше, як до скарбу одрятованого, знайденого (Марко Вовчок, I,
1955, 343); Надія пригорталася до дядька і відчувала,
як нестримно хлипали його груди (Яків Баш, Надія, 1960,
17); Як побачила ж вона його худого, блідого, з веселим
поглядом блискучим, і сама не знала, що з нею сталося:
кинулась до його, як дитина, обняла і пригорнулась
(Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 285); Кинулась Уляна до
шинелі, пригорнулась, притисла до серця (Олександр Довженко, I, 1958,
330); * Образно. Пригорнулась [хмарка] ніжно До грудей
Балкану. 1 Балкан утішно Мовив: «Спи, кохана»
(Платон Воронько, Драгі.., 1959, 77);
// перен. Ставати під
чий-небудь захист, знаходити притулок десь. У я серцем до вас
не вернуся. І не знаю, де дінуся, Де я пригорнуся (Тарас Шевченко,
I, 1963, 353); Як же зосталась Ганна сама в хаті
безталанницею, знов Марина пригорнулась до Ганни (Нечуй-Левицький,
1, 1956, 95);
// перен. Прилягати до чогось. Сула їх
[Лубни] обіймає з одного боку... Пригорнулась одним берегом
і простяглась далі луками... (Остап Вишня, I, 1956, 211); У
невеличкому селі Мала Круча, яке спало, пригорнувшись
до шляху, вже не світилось жодне вікно (Любомир Дмитерко,
Наречена, 1959, 152).
Пригортатися (пригорнутися) до серця (до серденька,
рідко к серцю) — ласкаво, ніжно притулятися до кого-небудь.
Туман пливе низько, низько, пригорнись до серця
близько. Ой, пливе туман у ярі, а ми будьмо, серце, в
парі (Володимир Сосюра, II, 1958, 126); Коли любиш мене — не гордися,
До серденька мого пригорнися (Любов Забашта. Квіт.., 1960,
116); Серце пригортається (пригорталося,
пригорнеться) до кого — хтось відчуває потяг, симпатію, любов
до кого-небудь. Радили люди Дувидові молоду в Білій
Церкві.. — та вже ні до кого більш не пригорталось
Дувидове серце (Степан Васильченко, I, 1959, 259); Серце ж моє не
пригорнеться до тебе, Петрусю, очі не зглянуться (Ганна Барвінок,
Опов.., 1902, 111).
2. тільки док. Лежачи або сидячи, зіщулитися, скорчитися. Пригорнувшись, під вікном Рюмала Маруся (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 60); Спить синок ясним світанням Пригорнувшись на руці (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 181).