ПРИГОТОВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ПРИГОТУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ПРИГОТОВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. приготовляться; док.
1. Готуватися до
чого-небудь, роблячи для цього все необхідне. Чимало-таки
назбиралося народу, і всі [пересельці] почали
спродуватись, гроші складати, приготовлятись в дорогу (Грицько Григоренко,
Вибр., 1959, 288); Мар'ян притаївся за дверима з
сокирою в руці — приготувався боронити маєток (Степан Чорнобривець,
Визволена земля, 1959, 76); [Тетяна:] А коли ж, сину,
весілля? Ти зарані дай нам звістку, щоб ми
приготовились (Карпенко-Карий, III, 1961, 33); * Образно. Обезлюдніли
пустині полонин, приготовляючися до довгого зимового
сну (Гнат Хоткевич, II, 1966, 269);
// до чого, з інфін. і без
додатка. Збираючись щось робити, внутрішньо готувати себе
до чого-небудь. Левко також насторожився і
приготувався до бійки (Михайло Стельмах, I, 1962, 543); Зал приготувався
слухати (Андрій Головко, II, 1957, 456); Дорош закрив очі і
приготувався спати (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 166);
//
Готуватися до якої-небудь діяльності, вивчати щось,
тренуватися і т. ін. Вона була дочкою учителя..
Приготовлялася навіть сама на учительку. Ллє судилася їй ліпша
доля (Лесь Мартович, Тв., 1954, 355); — Я б хотів лише ще нині
переграти деякі ноти на своїм інструменті. Бути
може, ми зложимо собі тут якийсь квартет, то треба
6 трохи приготовитись (Ольга Кобилянська, III, 1956, 173).
Приготуватись! — уживається як наказ, команда
бути готовим до чого-небудь. Механік в дверях [літака]
одкрутив болти. — Приготуватись! — запалало слово
(Микола Бажан, Політ крізь бурю, 1964, 26); — Приготуватись! Без
команди не стріляти. Передай по цепу! — неголосно
подав команду Гармаш (Андрій Головко, II, 1957, 570).
2. тільки недок. Пас. до приготовляти. Велика кількість страв (крученики, завиванці, фарширована птиця й овочі, шпиговане салом і часником м'ясо і т. д.) приготовляється у фаршированому або шпигованому вигляді (Українські страви, 1957, 3).