ПРИГРИМНУТИ, ну, неш. док., на кого і без додатка, розм. Гримнути на кого-небудь, дорікаючи у чомусь. Тільки пригримнула [Параска]: спи, — і геть одійшла (Панас Мирний, IV, 1955, 85); — Помовч, — пригримнув на наймичку дід, — не твос засипалось... (Олесь Гончар, I, 1959, 35).