в означеннях
Тлумачення, значення слова «пригублювати»:

ПРИГУБЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИГУБИТИ, блю, биш; мн. пригублять; док., перех. і без додатка, розм. Відпивати небагато (звичайно горілки, вина). Чарку за чаркою палива піп собі і Семенові, попадя теж кілька разів пригублювала (Україна сміється, I, 1960, 161); Шухновський пив горілку на лимонних шкуринках, а ми з Елеонорою Степанівною пригублювали солодку наливку (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 22); — За здоров'я шановного гостя хоч пригуб, — сказала матушка, подаючи дочці чарку (Нечуй-Левицький, III, 1956, 18); Гурію Андріяновичу вона налила повну стопочку, собі — щоб тільки пригубити (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 45);
//  Торкаючись губами краю чарки, келиха і т. ін., куштувати їх вміст. — Хай господь вас підкріпить у вашому горі! — єхидно усміхнулася молодиця, пригублюючи й собі чарку (Любов Яновська, I, 1959, 230); Стара припрошувала, дівка засоромлено тільки ложку пригублювала, а Короп налягав на їжу (Григорій Косинка, Новели, 1962, 108); Солдат пригубить баклагу, хлисне води і йде (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 97);
//  рідко. Випивати вміст чого-небудь повністю. — І ви, Піно Дмитрівно, залишайтесь. Молока кухлик пригубите. Такого, як у нас, у місті не вип'єте (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 71).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 601.

Коментарі (0)