в означеннях
Тлумачення, значення слова «приязно»:

ПРИЯЗНО, діал. ПРИЯЗНЕ. Присл. до приязний. Максим кланявся їм і вітав їх голосно, приязно (Іван Франко, VI, 1951, 25); Баба Горлиця сіла край ліжка, сумно і приязно глянула на Марину (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 234); Семен та Мотря сиділи близенько одно коло одного. Вони приязно вели розмову (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 46); І не знаю, Чого маленькому мені Тойді [тоді] так приязно молилось, Чого так весело було? (Тарас Шевченко, II, 1963, 38); — Що ви-те мене заміж випихаєте? — жартівливо обізвалась Дарка, приязне подивившись на батька (Леся Українка, III, 1952, 668).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 107.

Коментарі (0)