в означеннях
Тлумачення, значення слова «приязний»:

ПРИЯЗНИЙ, а, е. Який виявляє приязнь, дружню прихильність, симпатію до кого-небудь; дружелюбний, привітний. Ото і зосталась я у Мотрі. Вона така добра, приязна (Панас Мирний, I, 1954, 75);
//  Доброзичливий, дружні й (про почуття, стосунки і т. ін.). Господарка, приховуючи приязною усмішкою свою заклопотаність, метушилась поміж гостей (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 254); Між олов'яними солдатиками [вихованцями військового училища] і гімназистами ніколи не було приязних стосунків (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 117); Ми згадуємо глибоку і приязну цікавість Пушкіна до історії України (Радянська Україна, 25.XI 1956, 1);
//  Який приносить задоволення; приємний. Усе частіше постерігав він, що в серці його ворушиться кохання, — тихе, приязне кохання, що воно обхоплює цілу його істоту (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 23); Уранці їхали, грудьми Повітря приязне впивали (Максим Рильський, Сад.., 1955, 58).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 107.

Коментарі (1)