в означеннях
Тлумачення, значення слова «приємно»:

ПРИЄМНО. Присл. до приємний. «Чи то ж є хто зараз там?» — неспокійно думав Бондаренко, піднімаючись сходами на другий поверх. І як же був приємно вражений, коли, відчинивши двері, побачив повну кімнату людей (Андрій Головко, II, 1957, 462); Приємно діє свіжість ночі та молодий пухнастий сніг і на старих (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 366); В кімнаті приємно пахне свіжими пасками (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 488); Він хороший хлопець, цей Август ..От і машину, приємно посміхнувшись, дозволив узяти (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 89);
//  у знач. присудк. сл. В гості я до неї ходитиму, бо в неї досить цікаво і приємно (Леся Українка, V, 1956, 384); Приємно відчувати прохолоду ночі (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 146).
 Дуже приємно — ввічлива форма вираження задоволення під час знайомства з ким-небудь. Левицький потиснув руку вродливому молодому моряку з засмаглим обличчям: — Дуже, дуже приємно! Сідайте, будь ласка! (Зінаїда Тулуб, В стопу.., 1964, 406); — Предводитель дворянства Соколов-Орлов... — Дуже приємно, Карташов (Олександр Довженко, I, 1958, 441).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 610.

Коментарі (0)