в означеннях
Тлумачення, значення слова «приказка»:

ПРИ́КАЗКА, и, жін. Поширений у мові влучний, часто римований вислів, близький до прислів'я, але без властивого прислів'ю повчального змісту. — Сім дочок, та це випадає сім весіллів.. Дочки, правда, шкода; «але шкода, та не вигода!» як кажуть в приказці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 139); Він знав, що то найми... «Босий дохід, а голодна харч; зрання води, в полуднє пити, а ввечері бити», — як каже жартівлива приказка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 104); Переливами різних фарб коштовних самоцвітів виграють глибокі за змістом, блискучі за формою, зовсім маленькі розміром перлини мудрості народної — прислів'я та приказки, дотепи, примовки і т. п. (Максим Рильський, IX, 1962, 187); Байдужих, — ні до ради, ні до звади, — байдужих приказок нема! В них — темперамент народів (Літературна Україна, 23.IX 1969, 2).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 631.

Коментарі (0)