ПРИХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПРИЙТИ́, прийду́, при́йдеш, док.
1. куди, до кого — чого і без додатка.
Йдучи, з'являтися десь, у когось; прибувати
куди-небудь, до когось пішки. Приходила [Марина] якось
святками в село і хвалилася, що як у місті служити, то й
кращого не треба (Панас Мирний, III, 1954, 68); Настирливо
чекав Гнат приходу секретаря і вже навіть почав
гніватись, що той не приходить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 65); Коли
Христина прийшла на панський луг, дівчата й молодиці
ще не громадили: чекали, щоб раннє сонце визбирало
росу (Михайло Стельмах, I, 1962, 520);
// Відвідувати кого-небудь,
бувати десь, у когось, наносити комусь візит. — Моя
мама не зовсім здорова сьогодні... В неї ще зранку болить
голова... Приходьте ж до нас частіше! — запросила
Маруся Ломицького (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 14); На порозі став,
обтрушуючись від снігу, ще один відвідувач.. Досі він,
здається, ще ні разу не приходив до її сина (Олесь Гончар, IV,
1960, 90); — Я тут є сотник, голодувати не буду: той
прийде з хлібом, той з паляницею (Квітка-Основ'яненко, II, 1956,
190); — Марто! Марто! Ти знаєш, хто завтра прийде
до мене на студії? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 437); * Образно.
Плинуть кращі літа і назад не прийдуть... (Микола Зеров,
Вибр., 1966, 342);
// Звертатися куди-небудь, до когось
з певним проханням, клопотанням і т. ін. Хіба мало
людей приходили сюди [в суд], ще почуваючи за спиною свій
ґрунт, а, заточуючись, виходили звідси з судними
папірцями, що підписами і печатками відкраювали землю і
наділи, рубцювали людське серце (Михайло Стельмах, I, 1962,
381); Прийди ж до нього у нужді, проси голодний
сухаря, неімущий свитини — єй! і сухаря не дасть, і за
руку виведе з хати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 121); — І
правильно, що прийшов у райком, а роботу ми знайдемо
(Петро Козланюк, Весн. шум, 1952, 86);
// за чим, по що, для чого,
а також з інфін. Прибувати куди-небудь, з'являтися
десь, у когось з певною метою. — Приходь до нас
розговітись (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 67); Юзя даремно
турбувалась, — Дарка по спідницю не приходила (Леся Українка, III,
1952, 656); Люди прийшли за допомогою. Україну
визволяти треба! (Олександр Довженко, I, 1958, 143); Весь аул прийшов
ховати Ісай-пашу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 190);
//
Повертатися звідки-небудь. Роман частенько приходив додому
напідпитку (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 402); Вночі стало йому
гірше.. А Соломія не приходила (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 366);
Із поля дівчина утомлена прийшла І, хоч вечеряти
дбайлива кличе мати, За сапку — і в квітник, де рожа
розцвіла, Де кучерявляться кущі любистку й м'яти
(Максим Рильський, III, 1961, 199);
// Ідучи, наближатися до кого-,
чого-небудь; підходити. Забродчики підходили до його
[отамана] рядком, і він складав їм на спину й плечі
полотнища мережі. Один одходив, приходив другий, і незабаром
потяглось рядком до моря десять чоловіка [чоловік],
несучи довгу мережу на плечах (Нечуй-Левицький, II, 1956, 226);
Як захоче коза сіна, то до воза прийде (Українські народні прислів'я та приказки,
1955, 271); Прийшла [пані] просто до дзеркала,
повернулась двічі, так і зашуміло по покоєві, як сухе листя
(Марко Вовчок, I, 1955, 75);
// Відвідувати школу, лекції,
заняття тощо; бувати, з'являтися (в школі, на лекціях,
заняттях тощо). Звичаї в гімназії дуже прості і вільні, —
найбільша кара: заборонити на скільки днів приходити
в гімназію (Леся Українка, V, 1956, 403); [Санько:] Ти,
Мишко, сперше [спершу] в школу приходь, хай там
читати тебе научать... (Степан Васильченко, III, 1960, 509); Хоч як
старалися вчитель і голова комнезаму, але восени до
школи не багато прийшло дітвори (Стельмах, II, 1962,
100;
// Поповнювати собою склад чого-небудь;
прибувати, додаватися. Ягідка народився і виріс під
румунською окупацією. Він був родом десь з Ізмаїльської
області. Таких наймолодших радянських громадян в роту
прийшло кілька (Олесь Гончар, III, 1959, 343); — Здається,
підмога чортам [бандитам] прийшла! — знову
неспокійно промовив Бондар, дослухаючись до глухого дзвону
землі (Михайло Стельмах, II, 1962, 193);
// Перебиратися
куди-небудь, до когось жити; переселятися. — Згадай, який
прийшов до мене, Що ні сорочки не було (Іван Котляревський, I, 1952,
82); — Прийде милий в мою хату Хазяїнувати (Тарас Шевченко,
II, 1963, 176); Інше тепер стрітила Оленка Павла
Піддубня, як прийшов він у кохану його сем'ю [сім'ю] (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 286);
// З'являтися на якій-небудь
території в ході воєнних дій, здіснення військових
операцій. — Візьми хоч і Якима: як приходили денікінці,
то він мою куму Ольгу трохи на той світ не відправив
(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 372); З вишнього кінця села чути
було: — Люди! Виходьте на вулицю, вже наші прийшли!
(Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 286).
♦ На все готове прийти див. готовий.
2. тільки 3 ос. Прибувати куди-небудь відповідно до складеного графіка, узвичаєного порядку, попередньої домовленості і т. ін. (про транспортні засоби). До станції було недалеко, а поїзд приходив тільки надвечір (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 39); На початку жовтня прийшла в Раїм оказія. Сюди вона приходила разів три-чотири на рік, тому дожидали її з особливим нетерпінням (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 290); Підвода до Ворохти, яку я замовив по телеграфу, не прийшла, і я мусив ночувати в Ворохті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 365).
3. тільки 3 ос. Доставлятися до місця призначення
за вказаною адресою; надходити. Приходить з Дону
бумага: чи є, мов, у вас такий і такий козак Остап
Хрущ? (Панас Мирний, I, 1949, 134); Пошта, як він уже
довідався, приходить сюди тільки раз на місяць з оказією
(Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 111); Сподіваємось, що наша
посилка прийде ще не занадто пізно (Леся Українка, V, 1956,
341); — Никаноре, ти ж нам ще п'ять рублів за садибу
недодав, — тремтить жіночий голос... — Хіба, гадаєш,
я забувся? Поштою, сестро, вишлю тобі. Прийдуть
в Сибір, як знахідка буде (Михайло Стельмах, I, 1962, 9);
//
Передаватися, доставлятися до місця виконання (про
наказ, розпорядження тощо); надходити. — Стояли ми,
стояли, коли десь уже з півночі приходить наказ: іти
на штурм (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 261); Од матушки-цариці,
Таки із самої столиці, Прийшов указ лоби
голить (Тарас Шевченко, II, 1963, 272); На другий же таки день
прийшла загадка: зносити Омелькову й Стецькову
хату, що прилягали городами до панського двору (Панас Мирний,
I, 1949, 195); Прийшла з РВК до сільради оповістка,
що в неділю отакого числа в селі Щербанівці виїзна сесія
губсуду буде розглядати справу «Матюшиної банди»
(Андрій Головко, II, 1957, 183).
4. тільки 3 ос. Поширюючись, ставати відомим де-небудь, комусь (про вісті, чутки і т. ін.). Приходили вісті й про геройство Марусяка, про деталі його нападів (Гнат Хоткевич, II, 1966, 168); Чутки приходять у село, мов довгождані свята, і розхлюпуються наївною красою легенд і вірою в те, що таки щось робиться зверху для хлібороба (Михайло Стельмах, I, 1962, 361); Незабаром прийшла звістка, що Петро помер (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 27).
5. тільки 3 ос. Наставати, наближатися,
розпочинатися (про час, пору року, певний стан, життєві
обставини, події тощо). Лихе швидко приходить, а поволі
відходить (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 33); Приходить весна
(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 259); Скоїлося лихо, біда прийшла на
молодого Кармеля (Марко Вовчок, I, 1955, 346); Нарешті
прийшов день нашого від'їзду (Петро Колесник, На фронті.., 1959,
29); Роман і зараз не дочув дівочого слова. Невже тепер,
коли жадане щастя само прийшло до нього, він більше
нічого не почує? (Михайло Стельмах, I, 1962, 469);
// Відбуватися,
здійснюватися. — Не для того, Тимофію, революція
прийшла, щоб наші діти тільки худобу уміли за повід
смикнути (Михайло Стельмах, II, 1962, 179);
// Починатися,
виявлятися значною мірою де-небудь (про явища
природи). Наприкінці літа, як і напровесні, знову
приходять в цей край і вітри, і вихри, і.. бурі... (Олесь Гончар,
Тронка, 1963, 215).
Прийшла пора — настав час. Крутнувсь [вовк] і щез
у комишах. По цих одвідинах Остап почав думати про
смерть. Прийшла пора вмирати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 366);
Постерегла мати, що діється щось, поспитала. Катря
призналась матусі. А мати головою журливо похитала:
— Оце і твоя пора прийшла, доню! (Марко Вовчок, I, 1955,
199); Приходить (прийшов, прийде) кінець (край):
а) (чому) щось закінчується, наближається до кінця.
Квас був єдиною поживою, але і йому вже приходив кінець
(Григорій Епік, Тв., 1958, 388); Що з того, що осіннім чарам
Прийде кінець? (Максим Рильський, I, 1960, 141); Роби і роби,
а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка,
коли-небудь мусить-таки прийти цьому край! (Олесь Гончар,
II, 1959, 219); б) (кому) для когось настає останній
момент, кінець, загибель. — Чи не можна позичити у вас
мільйонів п'ятдесят, шістдесят грошима, продуктами,
фуражем? Не шкодуйте, громадяни буржуазія, бо все
одно вам приходить кінець (Олександр Довженко, I, 1958, 67);
Приходити (прийти) у (на) світ (в життя) — з'являтися на
світ, народжуватися. Падали в крові тисячі без вагання,
бо буде ж радість і тим, кого покинули, і тим, хто буде
ще приходити в життя (Андрій Головко, II, 1957, 83); Батько
новонародженого.. був просто на сьомому небі, що в
життя приходить ще один Мамайчук (Олесь Гончар, Тронка,
1963, 112); Відколи Гапка прийшла на світ, Мартоха
злагодніла до чоловіка (Леся Українка, III, 1952, 667); Сам
Амор Діонин, кажуть, серед нив прийшов у світ (Микола Зеров,
Вибр., 1966, 370); Приходить (прийшла, прийде) черга:
а) (кому) для когось виникає необхідність (щось
робити). — Не люблю нічого сентиментального, — каже Сев,
коли приходить йому черга говорити, — а жінкам
подобаються такі речі (Юрій Яновський, II, 1958, 161); б) настає
час для чогось. Все ж я до того була дівка, як дівка,
думала, не вік же дівувати? Прийде й до мене черга...
(Панас Мирний, I, 1954, 85); Прийшла черга й на ню [жінку],
що вона зовсім подобріла (Лесь Мартович, Тв., 1954, 210).
♦ Приходити (прийти) в літа — досягати зрілого
віку.
6. тільки 3 ос. Виникати, з'являтися (про думки,
почуття тощо). До неї мрії і мари Приходили в сні й
наяву (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 71); Так ніхто не кохав.
Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання (Володимир Сосюра,
I, 1957, 67); Вона лежала і сподівалася, що воно прийде
знов, те чисте, зазнане в дитинстві почуття (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 325); Він звучно поцілував батьківську руку, як
маленький, хоч і було в нього шість бойових орденів. Так
прийшла радість (Олександр Довженко, I, 1958, 340);
// Поставати в
уяві. І приходять спогади до мене, Наче з дому я одержав
лист (Любомир Дмитерко, Осінь.., 1959, 7); Коли він умирав, до нього
завжди приходили не бруд і кров війни, а напливала
в буйній празниковій обнові земля (Михайло Стельмах, Правда..,
1961, 12).
♦ [І] в голову (в думку, на думку) не приходить (не
приходило, не прийшло, не прийде) кому — хтось
зовсім не думає, не догадується про що-небудь. Про
те, що я.. можу програти усі свої три копійки, мені
і в голову не приходило (Петро Панч, На калиновім мості, 1965,
25); Гризельда навіть не заздрівала, щоб Тодозя кохала
князя, а поважний суворий князь кохав Тодозю: це їй
і в думку не приходило (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 184);
Панотець його [наймита] ненавидів, а він так само панотця.
Один одному заважав. Але нікому з них не прийшло на
думку розлучитися (Лесь Мартович, Тв., 1954, 227); Прийти до
слова, рідко — спромогтися або дістати можливість
сказати що-небудь, висловитися. Здивовані християни
не встигають прийти до слова (Леся Українка, II, 1951, 393);
Ґава під впливом тих слів, мов кропивою попечений, і
собі, ж схопився на рівні ноги і замахав руками, але Вовкун
не дав йому прийти до слова (Іван Франко, III, 1950, 21); Короп
прийшов до слова: — Чекай-чекай, Грицю, ти говориш
ні се ні те (Лесь Мартович, Тв., 1954, 67); Приходити (прийти)
в (у) голову (до голови, на думку, на ум, на розум) кому:
а) починати думати про кого-, що-небудь; задумуватися
про щось, задумуватися над чимсь. Часто мені
приходить на думку: чого б то чоловікові так дуже
пристращатись на сім світі до чого-небудь (Квітка-Основ'яненко, II, 1956,
22); Хлопцеві мрії зразу увірвалися, йому чогось прийшло
в голову: треба переховати халявки, щоб дяк не вкрав
часом (Степан Васильченко, II, 1959, 380); Тоді-бо дійшло безладдя в
Польщі до того, що робив усякий староста, усякий
ротмістр, усякий значний чоловік, що йому в божевільну
голову прийде, а найбільш із народом неоружним (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 51); О зміні годин і о їх порядку не мав
[Тимофій] найменшого поняття, тому ляпнув мені
першу-ліпшу цифру, котра прийшла йому на розум (Гнат Хоткевич,
II, 1966, 387); б) починати пригадувати кого-, що-небудь.
Як-то часто приходять мені на ум молоді літа: де що
було, як... (Марко Вовчок, I, 1955, 181); Раптом щось, як теплий
вогник, пройдеться по тілі. І чого б ото радіти — подумає
[Марта] А він [Дмитро] і приходить на думку,
точнісінько таким, як з Варивоном приходив (Михайло Стельмах, II, 1962,
342); в) виявляти бажання, задумувати (щось зробити).
Мати розповіла, що складав старий стіжок соломи за
хлівом, цілий день старався і вже вершити почав, як
прийшло йому в голову чогось у хату сходити (Григорій Тютюнник, Вир,
1964, 77); Приходить (прийшла) [до голови (у голову)]
думка (гадка, ідея і т. ін.) кому — хтось починає
думати про щось, задумуватися над чим-небудь. Озираюсь.
Де ж гори? Я хочу побачити обіцяні гори! Та їх немає,
скрізь рівно. Тоді мені приходить до голови думка, що
я міг би сам поставити гори (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 236);
— А що ж, синку? Я ж колись теж був малим. Усякі
фантазії в голову приходили (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 44);
Одного дня попові прийшла гадка: полетіти з воронами
аж під саме небо і подивитися, яке воно є (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 19); Подібна тема прийшла мені до
голови, коли я дивився на Горького (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 359);
Приходити (прийти) на пам'ять див. пам'ять.
7. у (в) що, рідко до чого. Опинятися, виявлятися
в певному душевному або фізичному стані. Чудовою
здалась українська пісня всім студентам з далеких країв..!
Всі її слухали, всі приходили в екстаз (Нечуй-Левицький, I, 1956,
340); Я просто в одчай приходжу (Михайло Коцюбинський, III, 1956,
385); Як виглянув в вікно зненацька, Прийшов Латин
в великий страх (Іван Котляревський, I, 1952, 184).
♦ Приходити (прийти) в норму (до норми) див. норма;
Приходити (прийти) в рух — починати рухатися;
Приходити (прийти) до душі (до серця, по серцю, до
вподоби, до сподоби) кому — подобатися. Чи так вона
всім до душі прийшла, чи не було їм тоді чого іншого
розважитись, тільки так комахою й налазять [паничі]
і налазять (Марко Вовчок, I, 1955, 108); Інша дівочка, ще
молоденька, що зроду вперше побачить такого парубка,
що їй прийде по серцю, то й сама себе не розгада, що
з нею діється (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 37); Деякі [діти]
бігали.. й махали рученятами, підкидали угору сірий
порох.. Це якось їй прийшло до сподоби (Панас Мирний, I, 1954,
55); Приходити (прийти) до згоди — налагоджувати
стосунки між собою, взаєморозуміння. Раптом почувся
галас з лісу. То корчмарі сварилися, бо кожен з них хотів
бути старшим і не могли прийти до згоди (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 50); Приходити (прийти) до здоров'я
— ставати здоровим; одужувати. Чим більше я приходив до
здоров'я, тим частіше я завважував тривожний,
неспокійний вираз на дідовім лиці (Іван Франко, IV, 1950, 182);
Приходити (прийти) до пам'яті див. пам'ять; Приходити
(прийти) до свідомості (тями, тямку) — те саме, що
Приходити (прийти) до пам'яті (див. пам'ять). Чи було
воно так?.. Чи вмер київський столяр Боженко де-небудь
в глухому волинському шпиталі під ножем безсилого
хірурга? Загинув, не приходячи до свідомості..? (Олександр Довженко,
1, 1958, 210); Власний свій організм він піддаватиме
нечуваним випробам, зазнаючи таких перевантаг, коли
на якусь мить навіть непритомнієш у польоті,
приладів не бачиш, а тоді прийдеш до тями — глядь: є
швидкість! 6 потрібна швидкість... (Олесь Гончар, Тронка, 1963,
55); Машина рушила, а Андрій все ще ніяк не міг прийти
до тямку, і все здавалося йому, ніби він чує жартівливий
голос: «Гаряча голова...» (Юрій Бедзик, Полки.., 1959,
46); Приходити (прийти) до (в, у) себе: а) те саме, що
Приходити (прийти) до пам'яті (див. пам'ять). Від тої
ночі я почав приходити до себе (Іван Франко, IV, 1950, 181); Вона
почала приходити у себе, почала пригадувати, де вона,
що з нею... (Панас Мирний, IV, 1955, 57); [Катерина:]
Після операції, коли ви ще не прийшли в себе від наркозу,
до вас підійшла Ганна (Олександр Корнійчук, II, 1955, 338); б)
повертатися до нормального фізичного стану; переставати
відчувати хворобливий стан, утому і т. ін. Я ще не
прийшов до себе по дорозі, груди трохи болять, кашляю
здорово і втомлений (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 404); —
Потім усім, що я перебула вчора в місті, потребую
щонайменше три дні, аби прийти до себе (Лесь Мартович, Тв., 1954,
348); Вона так наїдалася того незносного чаду, що очі
рогом лізли, і.. не могла прийти до себе (Гнат Хоткевич, II, 1966,
34); в) те саме, що Приходити (прийти) до розуму.
— Якове! Що це з тобою сталося? Оханися! Прийди
в себе (Панас Мирний, IV, 1955, 60); Приходити (прийти) до
розуму — зрозумівши помилковість своєї поведінки,
намірів, відмовлятися від них; одумуватися. От і почав
наш горобчик до розуму приходити, — годі сваритися!
(Леся Українка, III, 1952, 483); Приходити (прийти) на
допомогу (поміч, виручку) — допомагати кому-небудь,
виручати когось. Рятівна, всепрощаюча думка
приходить йому на поміч, він не один такий (Юрій Бедзик,
Полки.., 1959, 130); В трудні хвилини на виручку цілому
класові приходила його догадливість, блиск його думки,
його тямущість (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 251); На поміч
прийшла Варвара. Її спокійні рухи, з якими вона
вешталась по щаті,.. поважне обличчя — все те навівало
на паню Наталю спокій (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 164);
Маруся навіть не відповідала. Знала, що буде так, як
вона хоче. Стара.. прийде на поміч (Гнат Хоткевич, II,
1966, 62).
8. до чого, рідко у що. Зусиллями, напруженою
діяльністю і т. ін. досягати чого-небудь бажаного, жаданого,
вимріяного і т. ін. Ми ідемо, ми будемо іти, Ми
прийдемо до світлої мети! (Максим Рильський, II, 1960, 158); Юнак
хоче бути досвідченим і старішим, а прийшовши до
цього всього, жагуче бажає повернути наївні, нерозумні
дні (Юрій Яновський, II, 1958, 21).
Приходити (прийти) до висновку — робити висновок,
висновки. Роздумуючи про історію світової літератури,
приходиш до висновку, що фольклорна основа
притаманна всім справді видатним великим творам усіх віків і
народів (Максим Рильський, IX, 1962, 169); Ще раніше до
аналогічного висновку про можливість утворення
метеоритів і потоків метеорних тіл під час гігантських земних
вивержень прийшов відомий радянський мінералог
В. М. Лодочніков (Наука і життя, 2, 1959, 18); Приходити
(прийти) до влади — брати владу до своїх рук;
Приходити (прийти) до переконання (певності, думки) —
переконуватися, ставати певним у чомусь. Люба
мамочко!.. Пан Дерижанов, що дуже наглядав за мною увесь
сей час, прийшов до переконання, що се у мене істерія
(Леся Українка, V, 1956, 227); Тут я теж прийшов до певності,
що мені нема чого вчити цього вирлоокого Хаїма. Усю
гімназіальну премудрість.. він знав сто раз краще
самого мене (Гнат Хоткевич, I, 1966, 148); Ми, радянські
перекладачі, прийшли до одностайної твердої думки: ми
вважаємо, що переклад з будь-якої мови на будь-яку мову
принципово можливий, — незалежно від того, на якому
щаблі розвитку та чи інша мова стоїть (Максим Рильський,
IX, 1962, 60); Приходити (прийти) на шлях чого —
починати діяти або розвиватися у певному напрямку.
В них [матеріалах XXI з'їзду КПРС] підкреслюється,
що в епоху імперіалізму різні країни приходять на шлях
соціалізму в різний час (Наука і життя, 2, 1960, 5).
9. розм. Ставати чиїм-небудь надбанням, чиєюсь
власністю; діставатися. Що легко прийде, то легко піде
(Номис, 1864, № 10376); Тяжку втрату в домашньому
господарстві Йонька зустрів ніби спокійно: «Як прийшло,
так і пішло», — говорив він домашнім (Григорій Тютюнник, Вир, 1964,
514); Цілу ніч він проплакав з злості і рішився ніколи
не заглядати до їх у хату і ніколи нічого не прохати,
бо все те, що не прийде від їх — перейде через мужичі
руки, омужичиться (Панас Мирний, I, 1954, 155);
// У
картярській грі — діставатися з колоди (про карти). Старий
Вейвода витягнув другу сімку і так її залишив. — Тепер
прийде туз або десятка, — злобно сказав трактирник
(Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958,
147).
10. у що, перен. Починати діяльність у якій-небудь галузі; починати займатися якоюсь справою. З кожним кроком ширився літературний рух у Харкові, з'являлись нові імена майстрів слова, приходила в літературу талановита молодь (Літературна Україна, 31.X 1967, 1); Я ходив гордий і навіть, пам'ятаю, хвалився тим, що я не популяризатор, а щось немовби професор вищої математики. Я ніби забув, для чого я прийшов у кіно (Олександр Довженко, I, 1958, 22); Поява книги Юрія Збанацького [«Таємниця Соколиного бору»] свідчить, що в літературу, і зокрема в літературу для юнацтва, прийшов новий талановитий письменник (Юрій Смолич, Перша книга, 1951, 37).
11. до чого, перен. Зустрічати яку-небудь подію, знаменну дату і т. ін. певними досягненнями.
12. кому, безос., розм. Випадати комусь бути ким-небудь
внаслідок певних обставин; подобати, личити.
— Скільки я не роздумувала, як то не розбирала, не
приходить мені бути панею (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 348);
// рідко. Бути необхідним; доводитися. Коли прийшло
вже спускати гріб у могилу, страх було дивитися на
Юрішка (Гнат Хоткевич, II, 1966, 263).
♦ Приходить (прийшло, прийде) що до чого (до
діла) — треба зробити щось важливе, необхідне; треба
діяти. Бачив він і таких, що, повні молодечої відваги,
викликали на герць потуги зла, а як прийшло що до
чого — перші ж п'ятами накивали (Михайло Коцюбинський, I, 1955,
171).